Вічність у стрілках

У майстерні «Часового маяка» час поводиться не як механізм, а як жива система з характером, збоями і дивною пам’яттю. Мирон — майстер, який звик виправляти його викривлення, поки не помічає: світ поступово перестає відповідати.
Годинники більше не ламаються — вони просто стають надто правильними. Події втрачають відгук, реальність згладжується, а тиша починає звучати як нова норма.
Через зустрічі з клієнтами, кожен із яких по-своєму боїться хаосу або повтору, Мирон поступово втрачає свою головну роль — того, хто виправляє.
І коли світ нарешті перестає бути “зламаним”, виникає найскладніше питання: що робити тому, хто жив через виправлення, коли виправляти більше нічого не потрібно.