Мене звати Ліса, але для друзів я — Фокс. Мені дев’ятнадцять, я обожнюю лисиць, особливо дев’ятихвостих, слухаю рок і метал, читаю книги та малюю, коли думки стають надто гучними. З незнайомцями я мовчазна й стримана, зате поруч із близькими можу жартувати, сперечатися й уперто стояти на своєму. Я не вмію любити наполовину: часто пробачаю більше, ніж варто, і переживаю за інших, забуваючи про себе. Моє життя — це історія про сім’ю, дружбу, перше кохання, помилки, розчарування та моменти справжнього щастя. Я ще не знайшла відповіді на всі запитання й не завжди розумію власні почуття. Але я вчуся довіряти, відпускати минуле й залишатися собою. Це моя історія — щира, недосконала й сповнена того, про що я не завжди наважувалася говорити вголос.