389
“Пори року”
Анотація до книги "Пори року. Апельсинчик та його сонце"
Вона називає його своїм Апельсинчиком, він її - своїм сонцем. Які пригоди будуть відбуватися з ними упродовж одного дня? Чому його сонце хмурніє?
Примітка перед прочитанням.
Пори року - надлюди, які з давніх-давен поділені на 5 родів: Весна, Літо, Осінь, Зима, Єдині. Вони живуть 200-300 років та психологічно дорослішають швидше.
Небесна сталь - вигаданий матеріал, здатний нанести реальну шкоду Порам року.
(Детальніше в книзі "Пори року. Зникнення Зими").
Приємного читання!
Примітка перед прочитанням.
Пори року - надлюди, які з давніх-давен поділені на 5 родів: Весна, Літо, Осінь, Зима, Єдині. Вони живуть 200-300 років та психологічно дорослішають швидше.
Небесна сталь - вигаданий матеріал, здатний нанести реальну шкоду Порам року.
(Детальніше в книзі "Пори року. Зникнення Зими").
Приємного читання!
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДобрий вечір, сьогодні дивився Ваш огляд на Ютубі і хотів от запитати: а чи не могли б, будь ласка, Ви зробити такий огляд на мою книгу Фінальний Ривок або Останній День Землі? Знаю, що вони не паперові, але все ж думаю, було б цікаво та незвично!
Вадим Булава, А, ну раз під саму книгу можна, тоді добре..))
Привіт-привіт))) Я таки не втрималася ;)
І зрозуміла, що нічого не зрозуміла))) Бачу по коментарях, що треба читати "Зникнення зими", тому розумію, що ще повернуся сюди після прочитання 8 розділу)))
А поки скажу те, що підмітила: дуже щемливі описи, просто захоплення!!! Картину замку і прилеглої території от просто побачила на власні очі! Гарно передано незрілі, але все ж психологічно старші за звичних дітей, думки та дії персонажів. Я взагалі, побачивши напис "короткий лр", а потім почавши читати, спочатку подумала: тю, як наївно. І тільки потім, розібравшись з віком Майка, зрозуміла, як круто все подано)))
Ну і гачок наприкінці колосальний: треба точно йти читати основний твір)))
Дякую) Оповідання суперове)))
P.S.: Бачиш, ти привчила мене до абзаців ':-)
Тетяна Овчіннікова, У мене не було такої цілі *поправляю невидимі окуляри* =))))
Можеш і по пів розділу. У мене вони все-таки великі..))
Це просто конкретна доза мілоти!!!! Я дуже рада, що прочитала оповідання до читання 10 глави. Якраз тої, де вперше згадалося про Апельсинчика))) Вже як Діана це все згадає, то вже нікуди від Майка не подінеться)))
Amilazka, Хехехе)))))) чи згадає, це інше питання))) Дякую! :))))))
Зазирнув з марафону.
Хм, спочатку не побачив кількість розділів, подумав, що це пріквел чи щось подібне. Потім зрозумів, що десь і вгадав.
Обкладинки вам малюють? Чи це десь з просторів інтернету? Мальовка гарна.
По сюжету, мені будо засолодко, хоч я розумію, що тут ще фентезі умовність про вік і розвиток. Але в цілому, можливо я не дуже в контексті оригінального твору, але накалу конфлікту чи його гостроти не відчув. Можливо я вередливий, можливо важко розгледіти серед маскимально милих і рожевих фраз, потрібну напругу.
Але це моя смаківщина. Цукрово для ідеальних історій, про щемливе кохання. Це як фанфік по власному ж твору)
Ярко, так)) ті, хто читали книгу, а потім цей "фанфік", писали, що до сліз...))
Ознайомилася з ще однією історією дивовижних Майка і Діани)) В цілому дуже цікаво та зворушливо дуже)) Підходить для всіх закоханих)))
Однак, питаннячко одне є. Скільки років героям на момент історії? Я вирахувала, що шість. Чи ні? І от думаю, чи думають діти в шість років про поцілунки?)) Проте, якщо вони підлітки, то розмови і їх дії вже правдоподібні, і все це є, і ніжність, і обійми чутливі)
Марина Тітова, Дякую :)) Ця історія має завершений характер, а в анотації вже дописала момент про психологічну зрілість, бо не одні ви дивуєтеся, чого це діти в 6 років про поцілунки думають. Немов не діти зовсім..)) Хоча Майк і в 16, як відмічає моя люба віддана читачка і не менш талановита письменниця Єва Лук'янова, виглядає як 25-й чоловік..)) Дорослий дуже))
До речі, малим у легенди він вірив. Але він не вірить, що повторить долю попередників Зимніх-охоронців.
Якщо по тексту видно, що персонажі доросліші психологічно, не бачу потреби це словами прописувати)) Як то кажуть, потрібно описувати діями, а не словами. Нехай вчинки персонажів говорять самі за себе:;)))
Вітання з марафону.
Залишаю цей коментар, чесно прочитавши три розділи: для любителів милоти. Для тих, хто хоче казки, хто хоче дитячого та давно забутого.
Милота, милотою заправлена.
І дещо, через що ми всі пройшли: жіти не здатні зрозуміти складних речей, від яких бережуть дорослі, дорослі забули житячий біль.
Крапка, Дякую :)))
Вітання ще раз!
Дуже мила обкладинка, нагадує мякеньку зефірку, така ж легка і повітряна. Дуже пасує під саму історію.
Анотація лаконічна і чітка. Дуже вдала примітка, яка допомагає вникнути у суть.
Описана закоханість, як вона є) аж пригадалося своє перше кохання. Солодкі думки, як мед;). Видно, що Майк дуже дорожить своїм сонечком, тому і помічає, що хмурий натстрій суперечить природі його дівчинки. Називати Майка апельсинчиком прикольно, я люблю запах цитрусових.
Дуже вдола передано саме підліткові думки, немає враженя, що це ну до прикладу думає зріоий чоловік, а саме підліток. Думаю в такому віці ми всі так приблизно думаємо і кохаємо! Ви майстриня в цьому.
Зірочка, а вам натхнення і милих коментарів під книжечкою. ❤
Ален Стеллс, Дякую :)))
Так, це дуже тепла і щира історія)) можна сказати, приквел до основної книги.
Як зефірка - влучно сказано)
Вітаю!
Чесно кажучи, у вашому творі я не побачила жодного дива ((( Так, твір заслуговує на життя, історія вийшла дуже ніжною та романтичною, але умови конкурсу говорять нам про те, що оповідання повинно бути написане на святкову тематику! Новий рік, Різдво, новорічні дива, передчуття свята та новорічний настрій! Ось що має бути в оповіданні найголовнішим! А у вашому творі лише єдина згадка про Новий рік – це те, що події відбуваються 31 грудня (( Вибачте, але вашу роботу я не можу прийняти на конкурс!
Рина Мир, дякую.
Дуже ніжна історія справжнього кохання, яке народилося ще в дитинстві. Дуже зачепило за живе, ледве не плакала...яке світле кохання ще з дитинства...Аж не віриться, що далі вони зміняться обоє, але залишать в собі десь далеко маленьких себе - таких щирих, таких теплих, ще без травм...
Eva Lukyanova, ммм... вони такі...) обоє змінилися, але... )) разом назавжди.)
Вітаю з новинкою! Бажаю успіху на конкурсі))
Лара Роса, дякую.))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати