«Усі знають, що дзеркала просто відбивають світло. Я теж так думала, поки не дала своєму відображенню ім'я — Яна. Спочатку це здавалося просто грою: я розчісувала волосся, ділилася з нею секретами і вважала її своєю сестрою-близнючкою. Але згодом я помітила, що її очі стають темнішими, а її погляди — дедалі більш живими. Яна не зла і не добра. Вона просто втомилася бути лише тінню. Вона хоче моє життя. Вона хоче помінятися місцями...
Історія, розказана двома голосами: Ані, яка намагається втримати контроль над своєю реальністю, та Яни, яка крок за кроком підходить ближче до скла з того боку».