151 605
Анотація до книги "Мала"
Я майже зламався, майже поховав себе, коли в моє життя увірвалося оте мале невгамовне торнадо. При першому знайомстві вона прийняла мене за бомжа, накричала, обізвала, та ще й окропом облила. А вже за кілька днів заявила: любити тебе буду, хочеш ти того чи ні! Я не хотів - ну куди я подіну п'ятнадцять років різниці у віці? Відштовхував її від себе, відмовляв, тікав, чинив опір. Та хіба торнадо можна зупинити...
107 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую вам за таку чудову книгу!Натхнення Вам на інші книги!!
Марина Евдокимова, Спасибі!
Дуже вдячна за неймовірну історію. З перших строчок до закінчення прожила почуттями героїв. Дякую автору за надзвичайно цікавий твір. Творчого натхнення на написання нових творів!
Надія Олексіївна Провотар, Щиро дякую!
Дякую за цю книгу) герої просто шалені)
Света Овчаренко, Спасибі. Приємно)
дуже суттєва сьогоденна житєва розповідь.супер
Тетяна, Спасибі
Дякую. Дуже гарна історія. Життєва. При читанні кінцівки, наверталися сльози.
Успіхів вам. Буду очікувати нових історій.
Anna Marynchenko, Щиро дякую
Історія просто неймовірна - до сліз.
Дякую вам за неї !
Лариса Гаврилюк, Спасибі!
Дуже крута історія. Така життєва. Хочеться, щоб у всіх наших захисників було персональне щастя! Дякую!
Таня, Так, дуже хочеться. Дякую
Дякую за історію.
Було цікаво
Чекаємо нових
Helena Barabash, Спасибі
до сліз. дякую. пишіть ще. зізнаюсь, ваші книги, то не розвага під каву, і от попередню досі не прочитала, бо ніби треба налаштуватись. Проте, кожну пам'ятаю, і кожна залишила слід. І "мала" теж тепер має місце на поличці улюблених книг. Бажаю вам легкого пера і творчих успіхів
Айсідора, Дуже рада, що моя творчість знаходить відгук у вашому серці! Дякую
Дякую ,зі сльозами дочитала.Скільки ,їх ще таких буде ,аж страшно ,Будь проклята ця війна .Знаю ,в самої син там ,і він дуже змінився.. Слава нашим захисникам , смерть ворогам, слава Україні.
Ліана Меко, Дякую ,хай повернуть всі.
Дякую, книга чудова. Героям Слава!
Дякую Вам, про це варто писати... щоб люди розуміли, якою ціною вони мають свій відносний спокій. Дякую
Дякую Вам за життєву історію сьогодення, яку я прожила разом із головними героями, разом співпереживала за психоемоційний стан Назара, за стійку мужність закоханої Солі, за те, що не побоялися розкрити тему військового, який пройшов всі кола воєнного пекла. Чому Ви боялися, що не будуть читати? Сьогодні - це наша реальність і кому, як не письменнику, іі відтворювати на прикладі Назара та Солі для майбутніх поколінь. Це так було завжди в нашій українській історії, яку з покоління в покоління проносять генії української прози і поезії. Низький уклін Вам за такий глибоко психологічний твір, який не залишить байдужим Вашого читача. Творчого Вам натхнення, легкого пера та вдячних читачів!
Любовь Даценко, Щиро дякую! Рада що історія знайшла своїх читачів ❤
Ох, Ліано, плачу тепер сиджу) сподіваюся, кожен наш герой має або знайде таку Соломію. вірю, що щасливим буде Назар) дякую за цю історію, за чуттєвість і трепетність) більше ідей Вам, натхнення та часу, щоб радувати читачів новими творами ;)
Алла Віницька, Дякую від душі
звичайно віримо.нехай всі будуть щасливі незважаючи на війну.у кожної людини повинна бути віра,бо який тоді сенс?. дякую за гарну історію, дуже життєво,на часі.наснаги в творчості.
Tanya Diediurina, Спасибі!
Дякую за таку неймовірну історію!!!
Людмила Майдан, Будь ласка) дякую за зворотній зв'язок
Щойно почала читати Ваше творіння, і одразу якось трохи приємно на душі стало від згадки рідного міста, і приємно, що саме тут героїня знайшла прихисток)
Вика Кушнир, Я трошки жила в Миколаєві. Залишились теплі почуття до цього міста)
ох!як гаряче
Tanya Diediurina, Спасибі;))
чудова історія кохання , хоч головний герой з непростим минулим, але цій книжці додає ніжності саме головна героїня - вона прекрасна
Ступко Вита, Дякую)
Наші хлопці після всіх тих жахііть приходять дуже емоційно виснаженими.Їх треба любити ,леліяти ,але не жаліти.А це не кожна жінка може Скільки ще після Афгану ,бачила таке.ми ,жінки повинні бути мудрими і сильними.Слав нашим захисникам.Слав Україні.
Дякую, за таку чуттєву,ніжну,душевну історію. Про таких Назарів треба писати, шанувати,безмежно і вічно дякувати,не залишати їх самих і простягувати свою руку допомоги!!! Слава ЗСУ!!!
Ірина Заїкин, Дякую. Я боялася, що не будуть читати, бо, як мені здавалося, сюди на Букнет приходять, щоб втекти від реальності, а я її вам неприємним сюрпризом під носа пхну.
Рада, що помилилася. Рада, що в мене такі добрі, чутливі, співчуваючі, усвідомлені читачі
ну насилу Назар відваживсЯ на якийсь крок.у малої і то сталевіші фаберже
Tanya Diediurina, )))
цікаво Дякую
Тепер ще аварії бракує!
І не немала вона ,авін сліпець .отепер буде мати клопіт ,колись давно про тала ,,жінка може для тебе бути леготом ,а ображена стає буревієм .
Хоч би з Соломією нічого не сталося. Так на емоціях і небачачи нічого можна потрапити в халепу.
Бляха муха ну він і сказанув. Малу як молотком в голову втирищив. Як же таке він міг сказати? Як розумію то все брехня. Малу шкод, вона так готувалася, так чепурилася а тут таке. ДЯКУЮ.
та звідки ж ти взялася, блондинка? мила наша крихітка, ледве зібрала себе до купи, відважилася і прийшла, а тут такі сюрпризи='( ох уж цей Назар негідник... дуже чекаю на продовження, тепер хочеться дізнатися, що й до чого.
та в малої характер скеля.молодець.
О. Це дійсно правельно. Досить вологу розводити. Доволі цікаво що ж буде далі, як пройде бесіда? Дякую. З нетерпінням чекаю на продовження історії.
А мама то мудра жінка... Вже уявляю як Соля притискатиме Назара біля стінки.
оце правильний підхід. Мудра мама
Дякую за твір. Події сьогодення,
все актуально... Читається із задоволенням.
.
Надія Олексіївна Провотар, Дякую
Шкода що він такі переживання відчуває... І її шкода, хоч вона ще та бешкетниця.
Яка ж халепа і як йому неприємно, що таке сталося. Думаю мала не здасця так швидко як він. Дякую.
Наталка Сеник, Мала не з тих, хто швидко здається ;)
Ха. Ну все. Чувак ти попав і то конкретно. Мала таки доведе начальника чи то до сказу чи то до інфаркту. Чекаю з нетерпінням на продовження. Дякую.
Фулюганка!!))) Милота..) . "Житіє святих і нечестивих"- їжашешку,вона мала на увазі масаж кукси,а ти забоявся посягань на іншу частину тіла?? Нічого доброго б не було,якби набряк кукси залишив без піклування..Велике дитя..Спостерігати за ними- цікаво,хоча все як в житті і сум,і усміх,всього є.
Хоч і він думає ,що все в нього позаду ,каліка,і т д.А життя продовжується ,як би ти не ховався в мушлю Озирнись ,єще багато бід на Україні.Ви так гарно пишете,такі примочки гарні .Колись мій дід мав їх багато ,жаль ,що не всі пам'ятаю.Слав Україні ,слава Захисникам.
Ldmk, Дуже дякую
Болюча історія, але читати варто
Тетяна Федорчук, Дякую
І все ж таки мужик і добре, що вона змогла показати йому, що він живий і варто не ставити хрест на собі. Мала з перцем, ще може своєю наполегливістю його до тями привести. Дякую.
Наталка Сеник, ❤
Вибачте,не примочки ,а прислів'я, примовки
Коментар видалено
О. То його штормануло і то поповній, не тільки від нервів, стресу;))) Від такої малої дах рванути може? Дякую. І навіщо її ж їхати з ним, щоб мозок виносила. Хі хі Дякую за оновлення. Історія з малим перчиком, чи то фурією?
Вона ж не знає, що в його голові, які таргани там водяться.Цікаво, що він так реагує на всю цю ситуацію, і мені здається, що малу понесло і саме час її свій характер проявити і тут. Цікаво та захопливо. ДЯКУЮ.
Наталка Сеник, Мала така. Серце з перцем) ще себе покаже
Мила небайдужа дівчинка... Сам про себе не думає, так хоч подбає вона. Сподіваюся, він не буде на неї сердитися довго, бо все ж від чистого серця. Дякую за проду
Алла Віницька, На сердитих воду возять) нікуди не подінеться
На таких "Сергіівних" світ тримається. Дбає з добротою і мудрістю про навколишніх,особливо про молодих,збентежених життям,як МАТІНКА .."Якщо тобі до відчаю важко,оглянись навколо,і допоможи чим зможеш,тим,кому важче чим тобі"..
Ліана Меко, Це цитата.Їй більше тисячі років.Але часто повторювана з початку АТО тими,хто зробив її девізом свого світогляду.
Я то думала, що то Назарові треба буде ховатися в жито, а воно он як ...)))))
Лариса Гаврилюк, Ну Назару ховатися ще таки доведеться)
Книга хороша.Душа дзвенить,читаючи.Правдива історія життя, і щира.Брехня ж в житті зазвичай і виглядає мішурно-блискуче,і така зграбна,і віриться в неі швидко,та все те на короткий час.А правда життя,вона отака- іноді незграбна,іноді простецька,не гламурна,часом некомфортна,шкарубка,і ну таки іноді,і ніби ж і неправдоподібна,але ж щира і справжня,чесна і вічна,та,з якою і стають перед ВСЕВИШНІМ. І персонажі історії є такими близькими,рідними,СВОЇМИ,до сліз..І так гаряче бажаю їм щастя,радості,гараздів,як найліпшим друзям своїм! ДЯКУЮ ! Автору найкращі побажання !
Презв, Щиро дякую! Мене дуже тішить, що у мене такі щирі, добрі, глибокі читачі.
Дякую, що не оминаєте з одного боку важкі, а з іншого боку, просто необхідні для нас теми)
Катрін, Дякую, що читаєте!
Відчуваю, що не буде коли Назарові нарікати на життя... 1.52 добряче візьме "в оборот")))).
Лариса Гаврилюк, 1.52 таки може)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати