382
Анотація до книги "Качелі"
На околиці міста, у старому парку, стоять качелі. Вони — звичайні, трохи поржавілі, з дерев’яною дошкою, що скрипить від кожного руху. Але кажуть, якщо сісти на них у тиші — особливо ввечері, коли місто трохи притихає — можна зустріти когось дуже важливого. Іноді — себе з минулого. Іноді — того, кого давно немає. А іноді — зовсім незнайому душу, з якою поділиш кілька слів і зміниться щось непомітно глибоке.
«Качелі» — це збірка теплих, чуттєвих історій про людей, які шукають відповіді. Це історії про пам’ять, втрати, вибір і маленькі дива, що живуть у звичних місцях. Тут кожна зустріч — мов пошепки долі. І кожна розмова - шанс почати з початку.
Сядь на качелі. Вслухайся в скрип. Бо хто знає? Може сьогодні твоя черга....
! - НАПИСАНО БЕЗ ДОПОМОГИ ШІ! РОБОТА - АВТОРСЬКА!
«Качелі» — це збірка теплих, чуттєвих історій про людей, які шукають відповіді. Це історії про пам’ять, втрати, вибір і маленькі дива, що живуть у звичних місцях. Тут кожна зустріч — мов пошепки долі. І кожна розмова - шанс почати з початку.
Сядь на качелі. Вслухайся в скрип. Бо хто знає? Може сьогодні твоя черга....
! - НАПИСАНО БЕЗ ДОПОМОГИ ШІ! РОБОТА - АВТОРСЬКА!
16 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗайди до мене в блог)
❤️❤️❤️
Тая Бровська, Біжу!
Це феноменально гарно ❤️
Христина Вілем, Спасибі)
Зробити звичайні іржаві гойдалки точкою сингулярності, порталом, де згортається час і перетинаються долі — це надзвичайно витончена і красива робота.
Ви відмовились від гучних тропів на користь тихої, майже побутової магії. Тут диво не в спецефектах, а в ледь чутному "скрипі" буття, в можливості сісти і почути пошепки власного минулого або незнайомої душі. Це література, що вимагає тиші та уваги, і щедро за них винагороджує.
А ваша примітка "НАПИСАНО БЕЗ ДОПОМОГИ ШІ" — найкращий комплімент самій собі. Бо в цьому тексті відчувається саме та людська "іржа", те тепло і та меланхолійна недосконалість, що робить його по-справжньому живим. Жоден алгоритм не здатен на такий тихий, проникливий шепіт.
Прекрасна, справжня робота.
Христина Холод, Івуся старалася) Дякую за такі слова!
❤️❤️❤️
Вітаю! Буду радий товаришувати із Вами сторінками (себто підтримувати одне одного читанням та коментуванням раз на тиждень)
Вадим Булава, Дякую!
Дочитала. Сумно до тремтіння в руках. Глибоко - до мозку кісток.
❤️
Тая Бровська, Дякую)
Приємна історія але... надто щемлива, навіть для щасливого кінця...
Авторе, вам потрібно попередження писати: "не до вранвшньої кави – для виливу води з очей"!)))
❤️❤️❤️
Тая Бровська, Можете зі мною на "ти"?
А щодо твору, бачила, це здається збірка рецензій?
Авторе, Ви виводить на поверхню всі емоції.
Ваша книга не до чаю, а до гіркого шоколаду.
❤️Важко бути у світі одному❤️
Тая Бровська, Майже поема! Дякую!!!!!!
Я рада, що зустріч із собою дала такі результати. У кожного мають бути "фарби в житті")
Тая Бровська, Ну... Так?
Вітаю! Успіхів книзі та зростання автору!
Прийміть і мій ❤️
Іва Дюваль, ❤️❤️❤️❤️
Вітаю) Від мене вподобайка та підписка) Успіхів вам та натхнення☺️✨️
Анжеліка Горан, Ааа. Дякую!!! До мене не одразу дійшло)
мабуть варто почати з доброго, бо інакше далі критики ніхто не прочитає. Це збірка новел, коротких оповідань, дуже гарна, легко читається, немає помилок. Стиль автора приємний, історії цікаві, я б не сказала що банальні. Не бачу сенсу їх розповідати, короткі, але мені найбільше сподобалася Вигадані, через розв'язку.
З іншого боку качелі на українській мові це гойдалки. 2 6 і 7 історії буквально про зустріч когось з померлим близьким, вони занадто схожі. 2 і 6 прям дуже бо там любов-любов, остання там теж любов, але з присмаков "відстань" як це буває у братів.
Crown Horror, Ну.... Я брала за основу історію моїх знайомих..... Останнім часом у всіх так.... У багатьох померли близькі, і в мене зокрема. Тому так. )
Успіхів і натхнення — хай кожна ваша книга знаходить свого читача і залишається з ним у серці.
Сергій Оріанець, Дякую!!!
Вітаю на просторах букнету! Бажаю вам успіхів і натхнення.
Сергіель Краель, Дякую!))
Іва, прочитав. Дуже цікаво написано. Дуже. І це не просто фантастичне оповідання, це психологічний хід - звернення до самого себе. Або ви про це знали, або так вийшло.. але я читав, що психологи часто просять своїх клієнтів говорити з своєю внутрішньою дитиною. Закрити очі та уявити, коли ти дорослий і ти дитина - зустрілись та говорите. Правда психологи інструктують, щоб дитина відповідала на питання про що не так. А у вас - дитина виступає поводирем.
В цілому! Мені дуже сподобалось!!! Вважаю що жанр має тут бути фантастика/психологічна драма.. якось так. Оповідання закінчено, чи має продовження?
Євгеній Шульженко, Дякую.
Вітаю з новинкою! Бажаю багато підписників та успіху))
Торі Елін, Дякую!!!!!!!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати