Дівчинка, що не знала страху

Вони зберігають душі дітей, загиблих у нещасних випадках, щоб вселяти їх у ляльок, схожих на людей. У кожної душі свій колір який відображає, якою була особа протягом усього свого життя, чи нещасною, чи запальною, або ж, жила своє краще життя. Але одна дівчинка, що воювала ніби невмируща, прагнула не перемоги, а свободи. Вона б'ється, забуваючи, ким була, і лише тиша поля битви, пам'ятає її справжнє ім'я. "Ніхто і не здогадувався що мій колір, насправді голубий."