28 650
Анотація до книги "Чужий і найрідніший"
Родина в мене невелика, та старшого брата я собі точно не шукала. Ми давно вже обоє дорослі, але ти за звичкою називаєш мене «мала», а я знову і знову намагаюсь ігнорувати цей нав’язаний тобою тип відносин. Не бреши собі і мені, досить вдавати що між нами є межа яку ти не можеш перетинати. Я сама її перетну, але як побіжиш – наздоганяти не буду. Тож і вирішуй, лишитись для мене чужим чи насправді стати моєю родиною.
Зміст книги: 20 глав
27 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю! Маю кілька запитань, чи не могли би ви написати мені в інстаграм, дякую. s.batura_writer
Гарний твір, тільки вибачте що вказую, але мусите вичитати, помилок багато.
Супер, читається одним днем, дякую.
Натхнення та настрою автору на наступні історії.
Чудова книга! Дякую!
Анастасія Масленнікова, дякую! Добре, що і ця історія не розчарувала)
Ця історія- наше сьогодення. Трохи мене розривало , але тому ми і читаємо, щоб нас чіпляло. І так- життя одне і жити треба тут і зараз! Дякую !
Iryna Semeniuk, дякую! Неймовірно приємно, що пережили разом зі мною та героями ці емоції!
Дякую за чудову історію!
Irina Zhelonska, дякую, що зацікавились нею і подлились своїм враженням!
Цікава та дуже реальна історія. Дякую.
Любовь Зелинская, не спиняючись працюю далі!)
миру та натхнення, дякую
Ira, дякую, навзаєм!
Чудова оповідь
Raisa, дякую! Приємно знати, що історія припала Вам до душі)
Дякую за чудову книгу і прекрасні емоції після її прочитання!))) Натхнення Вам та мирного неба над головою!
Мазай Галина, Дякую Вам за приділений час і за те, що поділились враженнями! З нетерпінням чекаємо Перемоги для нас усіх!
Чудово! Дякую за цікаву історію небанальних людських відносин. Читатиму ще! Про Руслана теж))
Ольга Клюцевська, Дякую за довіру! Історія барабанщика обов’язково буде. Трохи згодом)
Дуже сподобалася книга, хочеться продовження ) дякую
Малин Кава, Дякую за увагу - дуже приємно! Задумів багато, ще трохи часу і поділюся новою історією)
Так люди і втрачають дорогоцінний час :( Це ж напридумувати треба було стереотипів якихось. Та добре, що нарешті всі зрозуміли один одного ;) Чудова історія! Дякую.
Віолетта Котова, Тішуся, що історія Вас не розчарувала. А таргани в голові бувають цікаві, по собі знаю)
і я дякую)))Щось особливе є у вашій манері написання історій...Чекаю наступну)
Iruna Gural, Дуже приємно, дякую! Фантазію не спинити!) Тож, до нової зустрічі незабаром)
Дякую)))
Ольга Кучеренко, І Вам дякую, що не спинились на половині шляху і дійшли до фіналу разом з героями)
книга надзвичайна! хочеться читати ще і ще. дякую авторці.
Світлана Фецич, Дякую Вам за підтримку, Ваші слова заряджають силою)
Останні проди хочеться перечитувати ще і ще))
Таня, Маю сподівання, і наступні Вас потішать)
такі щемливо тендітні почуття))) і такі дурненькі закохані))) най би в Тараса нарешті греблю прорвало, шоб їх накрило))) недотумкуваті але ж такі найрідніші))))))
Nataliia Mazur, хтось таки має бути рішучим! І буде;)
...мені здається Лесику також підсрачника дати треба!!!
Натусік Гончаренко, Життя штука цікава, тож кожному обов'язково дістанеться;)
Тільки добрий підсрачник починає стимулювати...))
Натусік Гончаренко, Але іноді одного замало;)
)
Малин Кава, ;)
Читаю 3 вашу книгу. Даже Круто ??
Машунька, Дякую!!! Сподіваюсь, виправдаю Ваші сподівання і надалі)
Дуже цікаво. Чекаю продовження
Yana Rudyachenko, Дуже рада, що зацікавила - далі обов’язково буде!)
страшно стало?? авжеж! бо то ж наче "сестра")))) ключове слово НАЧЕ.. нічого, Тарасе, просто дай цій думці в своїй голові настоятися)))) "пронікнісь і прочуствуй")))
Nataliia Mazur, Лякливі вони бувають, наші сміливі чоловіки) Багато викликів легше сприймають, ніж відверті розмови з самими собою)
о, так! ці істерики та припадки перед весіллям))))) наче все нормально і люди дорослі і відносно в адекватні, а як шо стрельне в голову)))) от мене курвило, бо родичі бажали свята, а я - лише щоб чоловісько мій був поруч )) і він же все це стерпів, якось пережили той день))) і Лексику важко, бо ж коли розумієш, що ти для нього лише сестра, то зневіритися легко. Чи все таки не сестра? ;))
Інна Земець, чоловіки, так))) їм треба ж все логічно обміркувати))))
От що сказати, пані Інно?.. Якось мені важко коментувати ваші твори. ;)) Стільки думок в голові, стільки емоцій розбурхують... ех, треба зібратися! дуже сильний відгук всередині! до щему...
Nataliia Mazur, Дякую, пані Наталю, що не втрачаєте цікавості до моїх героїв. Ця історія легкістю не потішить, але щасливий фінал обіцяю)
Чудова історія! Тільки мало)
Галина Левтер, Дякую за довіру! Наступна глава в понеділок) Буде світло - буде нова глава про Лесю і Тараса;) Сподіваюсь, буде можливість по буднях щовечора публікувати оновлення.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати