Поранений, ображений, спраглий...

Джим, навіть маючи біль фізичний та ментальний, шок та відчуття спустошеності, не може відштовхнути Нормана. А ось пан пручається до останнього. До сну. Коли тіло вже не може тримати власні щити захисту від болю, що обов'язково прийде з почуттями...

ЗРУЙНОВАНА ГОРДІСТЬ

УРИВОК (додайте книгу в бібліотеку, щоб не пропустити оновлення)

“Пан продовжував сидіти й нікуди не йшов. Джим вслухався в його дихання, яке зовсім скоро стало рівномірним і спокійним.

Норман схилив голову на груди й заснув, більше не рухаючись, не говорячи й навіть не ворушачись. З рівною спиною. Як і належало джентльменові.

Але цього Джим уже не міг витримати. Припіднявся, перемагаючи тягучий біль у грудній клітці. Протягнув руки до Нормана. Вагався — думав, що розбудить. Але містер ван дер Кім спав як убитий. І тоді Джим із завмиранням серця обхопив його голову руками й потягнув на себе. І сам ліг.

Так і залишилися до ранку…”

__________________

122 РОЗДІЛ • 123 РОЗДІЛ
__________________

ПИСЬМЕННИЦЯ: ОЛЬХА ЕЛДЕР
__________________

Читати: ПРОЛОГ | 115 РОЗДІЛ

Телеграм-канал “Вільхова садиба”

✨️✨️✨️

І хочу нагадати, що книга стала учасницею колекції "Чорні Первоцвіти"