Сила, що не потребує крику
«— Володимир... Миколайович? — голос хлопця став тонким, майже дитячим. — А ви тут... яким боком?   Я підійшов впритул. Не кричав, не хапав за грудки. Просто встав так близько, що він відчув мою вагу — ту саму
07.05.2026
0
Нова обкладинка.
Змінила обкладинку книги. На цій обкладинці герої приблизно в тому віці, в якому зустрілися вперше саме в житті. Чому саме в житті? Тому, що вони колись вже зустрілися в потойбіччі. У мене виходить суміш жанрів - тут і містика,
06.05.2026
2
Темна сторона уяви: чому я колись кинула писати.
У уяви є темна сторона. Коли ти 24/7 у сюжеті, межі між реальністю та текстом починають стиратися. В юності я фанатично писала фантастичне оповідання про іншопланетян. Занурення було стовідсотковим. І ось одного разу, зайшовши
02.05.2026
34
Гл. 14. Уривок
  Він вважав її «варіантом на пару місяців», поки не зустрів її погляд...   — Я вчора вашу розмову чула. Про «ніжну» і про те, що я тут ненадовго. Дарма ти так, Артуре. Я за Володю не через статус тримаюся.
26.04.2026
0
Мій твір - не типовий жіночий роман.
Моя історія - це не звичний жанр жіночого роману. Скоріше твір з елементами драми та психологізму. Те, що інколи називають "скло". Герої зі своїми шрамами. На тілі та на душі. Вони зустрічаються щоб зрозуміти - вони шукали
26.04.2026
8
Гл. 15
"У моїй системі координат усе було просто: ворог, свій, перевірка. А куди вписати жінку, яка дякує своєму пеклу за те, що воно привело її до мене?» Володя.
26.04.2026
0
Фатальне кохання через 25 років. Право на ніжність
П’ять хвилин у потойбіччі змінили їхні життя назавжди. Доля подарувала їм зустріч на межі смерті, але розвела на довгі двадцять п’ять років. Увесь цей час вони жили пам’яттю про той погляд. Він — колишній рекетир
24.04.2026
0
Нова концепція книги
  25 років розлуки. Смерть подарувала їм лише п’ять хвилин. Він — колишній рекетир, чоловік із жорстким минулим і шрамами на душі, який бачив її в ті п’ять хвилин, коли був за межею.  Вона — та, хто бачила
18.04.2026
0
Звернення до читачів
Любі друзі та підписаники! Це моя перша книга. Мені було важко почати її писати. Зараз я все переграла. Змінився сюжет. Глави пішли в чернетки. Трохи змінилася і я та моя концепція книги. Вона має зараз іншу назву - "Право
09.04.2026
0
У главі 10 нарешті з`являється Поет.
Вірш, який змусив Марію додати коментар. Червоний пунктир Коли листопад розмиває останні кордони, Нахлине спогад — як маки в іржавій траві. Це виклик природі, це вихід за власні канони, Де ми ще не стерті, де ми ще до
14.03.2026
1
цитата
Коли я прокинулася, руки мої були прив`язані до кроваті,  з вени стирчала крапельниця. Лікарня зрозуміла я. Я лежала гола на кроваті. Молодий лікар поспіхом накрив мене простинею. - Я в лікарні? - Так. Як тебе звуть?
10.03.2026
5
цитата
Він виніс вирок моїм спогадам ще до того, як вони з'явилися. Йому не потрібна була я — справжня, з блідим обличчям після реанімації, але з сяючими від життя очима. Йому потрібна була ідеальна картинка, «трофейна дружина»,
10.03.2026
0
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше