Додано
26.04.26 10:03:51
Гл. 14. Уривок
Він вважав її «варіантом на пару місяців», поки не зустрів її погляд...
— Я вчора вашу розмову чула. Про «ніжну» і про те, що я тут ненадовго. Дарма ти так, Артуре. Я за Володю не через статус тримаюся. І «здуватися» я не збираюся. Тож не треба його від мене «рятувати». Самі розберемося.
Я дивилася йому прямо в перенісся. Артур завмер. Він подивився на мене так, ніби вперше побачив під шкірою сталевий каркас. Повільно і майже шанобливо кивнув. Прийнято.
У сорок вісім років ти вже точно знаєш ціну своєї «ніжності» і те, скільки сили насправді потрібно, щоб її зберегти. Коли чоловік каже, що ти занадто ніжна, він зазвичай має на увазі, що ти слабка. Артур помилявся...
Марія Рід
63
відслідковують
Інші блоги
Привіт, мандрівники слова! Хочу запросити вас долучитися до марафону взаємних підписок — чудової можливості для авторів підтримати одне одного ✨ ? Якщо ви ще не досягли бажаних 200, 300 чи 500 підписників — давайте
Іві та Олівер кохають одне одного настільки сильно, що постійно жертвують собою. Чи це любов? Чи вже саморуйнування?
Нова глава, як і обіцяла, вже є ❤️ Запрошую Вас до прочитання, а також до коментарів та оцінки зірочками ✨❤️
Шановні читачі! Зовсім скоро я почну публікувати роман-сагу «Життя довжиною у століття». Це буде масштабний твір, у якому буде описано історію одного роду, історію кохання та історію України, починаючи з 1917 року і закінчуючи
Переломний момент у книгах або ж кульмінація по всіх канонах має відбуватися всередині історії. Проте зараз зустрічаю книги, які відходять від даних правил. У книзі «Батько моєї подруги» у мене поки що все йде по
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати