"Я завжди думала, що найскладніше — перелізти через триметрову кам’яну стіну. Виявилося, найскладніше — не засміятися."
Цими рядками починається історія, яка одразу затягує вас у вир емоцій, таємниць і... звичайного людського бажання побачити те, що знаходиться за межами звичного дівчині світу.

Головна героїня — Еліас. Їй двадцять років. Ну, принаймні так виглядає. Насправді ж вона прожила вже триста років за високими мурами родинного маєтку, де час зупинився, а життя текло лише на сторінках книг. Її світ — це бібліотека з тисячолітніми фоліантами, ідеально підстрижені сади, шепіт вітру в алеях і єдина компанія — родина, яка, здається, знає більше, ніж хоче показувати.

Але що відбувається, коли ти наважуєшся на крок, про який мріяла три століття?

Перший розділ «За Мурами Нескіченного Дому» — це не просто знайомство з персонажем. Це занурення у світ, де реальність і книжкові сторінки переплітаються, а найбільший страх виявляється не смертю, а одноманітністю.

І тут виникає запитання, яке переслідуватиме вас упродовж усього читання: чому вона триста років була замкнена? Що ховається за цими мурами? І чому родина так ретельно оберігає її від світу⁉️