Це буде блог про те, як кожен з нас (авторів) може зробити корисний внесок у покращення світу.
(та, в цілому, й читачів, бо... Підтримка такого автора = підтримка внеску = внесок)

В цілому, я вважаю, що кожна свідома людина мусить вкладатися в суспільну підтримку. Не в плані соц.пільг чи гуманітарної допомоги, хоча, якщо є можливість, звичайно, ліпше вкладатися й робити добро, аніж не робити нічого. 

Це банально логічно - людина не вічна. Колись помру я, ви також, сподіваюся, не плануєте жити вічно (бо тоді я вас розчарую). І от саме смерть - як кінець цього життя, дає сенс творити добро, бо... В цьому світі залишаться нащадки - діти та онуки, які приймуть те, що ми вже використовувати не зможемо. 

Давайте для красномовного прикладу:

Уявіть собі кав'ярню. Просто звичайне кафе, що продає тістечка та свіжу каву. І от там чистий прибуток - 10 тисяч гривень в місяць. 

І от як можна збільшити цю суму?

Ну, якщо ви людина чесна, то, мабуть, ви подумали щось по типу "Працювати більше!". Ну і так, працюючи, умовно, не 9 годин в день, а 18 - ви отримаєте 200% прибутку (звичайно, що усе умовно, не душіть мене тим, що кав'ярня приносить різні прибутки від години та сезону - мені і без цих очевидних нотацій спекотно). 

Яко ж ви людина не дуже чесна, то, мабуть, ви б вигадали наступне: "Урізати ЗП працівників!" або ж "Зробити якість обслуговування більш дешевим!". Ну тобто ми не додаємо (в цьому прикладі - робочі години) а відбираємо в інших (гроші від зп, якість). 

Але ці дві думки - рівнозначно дурні на мій погляд.

1 - бо у вас як було 24 години, так і залишилося. І віддаючи 18 годин кав'ярні - ваша родина, ваші діти, ваші близькі та друзі, та навіть ви самі - цього часу недоотримуєте. 

2 - очевидно, я не думаю, що треба комусь пояснювати, що приклад "нечесної" людини - банальна жадібність. 

Так до чого це я?

Ми, як автори, можемо робити контент, що свідомо й підсвідомо буде змінювати думки людей. І навіть найтупіша, найдурніша та найтивіша СЛР історія 118+ (так, саме 118) - буде мати свій вплив. Я б міг сюди навести приклади з експерименту Аша, міг би розписати про вплив суспільною думки на думку індивіда, але... Скажу простіше. Якщо усюди буде реклама води - ви, рано чи пізно, захочете пити. Якщо кожен буде писати СЛР 118+ суспільство дуже швидко вимре. 

(Просто "на подумати" - цікаво, чому скрізь та усюди реклама тютюну, горілки та графіті на стінах домівок, що ведуть у тг канали, які точно не бульйонник кубик продають)

Головна проблема

Я часто бачу образливі коментарі з двох фронтів (не тих фронтів), а також звинувачення одне одного. Для прикладу - наведу шлюб. На цьому дуже часто "прогрівають". Не цитата, а просто передаю сенс: 

"Чоловік має заробляти від пів мільйону. В нього, в 24, має бути своє авто, квартира та, за можливістю, бізнес. Ми маємо регулярно ходити на побачення в дорогі ресторани, а також часто подорожувати!"

І приходить з іншого боку: 

"Жінка має бути стрункою, з чистою шкірою. Максимум 60 кг, ну якщо висока - 65. В неї не повинна боліти голова, вона має бути цнотливою, навіть стерильною. Мати вищу освіту, усе робити по домашніх справах і т.п."

Якщо хтось тригернувся на щось з цього - співчуваю. Бо я наводив це для того, щоб показати, що дурні критерії та правила - Є \ БУЛИ \ БУДУТЬ завжди! Не ми їх створили, але й не нам їх здолати. Та, щоправда, їх і не потрібно долати. Суспільна думка - це не якийсь там злий "Великий брат", який хоче загнати кожного до нігтю, кожному начепити кайдани на руки та шию. Якщо трошки подумати й відкинути базові образи - суспільна думка виконує лише 1 єдину функцію - збереження суспільства. 

Чому, як ви гадаєте, батьки кажуть дітям "Ні, ти не будеш митцем, ти будеш лікарем \ юристом \ інженером.". От просто задумайтеся над цим, особливо в контексті того, що я написав вище? Да банально тому, що суспільство надвоє "репнеться", якщо кожен другий буде чи то митцем, чи то письменником. А люди завжди хворіють, мають проблеми з законом, розвиваються й будують заводи та механізми. Хто досі не зрозумів - стабільність - це основа суспільства. 

І якщо на це дивитися так - то ніякого обурення не буде. І одразу ніхто не стає злим, огидним чи жорстоким! Але ж я не просто так привів приклад зі шлюбом, бо, як правило, у питанні "чоловіче-жіноче" - срачі йдуть сторіччями. 

І усі наче позабули, що суспільство не поділено на 50% чоловіки та 50% жінки - окремо зліва, окремо справа. Ні, ми перемішані! І наче усе забули, що кожного разу, коли жінка каже, що "чоловіки - гвалтівники, вбивці, свині, тварини, збоченці і т.д.", забуває, що вона підкладає свиню не тільки "тому самому чоловіку, який образив її", а ще й: своєму сину, своєму брату, своєму батьку, своєму чоловіку та своєму діду. І вже якось стає не весело! 

І, жінки, приберіть ножі - це й чоловіків стосується. Кожного разу, коли я, в умовному ютубі бачу, як розлучені чоловіки жаліються на усіх жінок світу, називаючи їх найостаннішими словами, я також пригадую, що вони підкладають таку саму свиню: матері, дружині, сестрі, прабабці й доньці! 

І ось скільки живу, досі не можу збагнути - невже настільки складно... Ну не забути, а хоча б пробачити свій біль і привнести у світ щось корисне та добре? 

Ну так, я можу сказати: "Чоловіки свині, бо об'єктивізують жінок за їх вроду!". Але ж це природньо, ні?
Ну так, я можу сказати: "Жінки - меркантильні потвори, бо хочуть найбагатішого та найуспішнішого!". Але ж це також природньо, ні?

А можна сказати, що є певні стандарти, стереотипи та правила, що слугують не для того, щоб хтось окремий там плакав у кутку, а просто тримав баланс. Бо так, та ж об'єктивізація жінок - не дуже гарна річ для жінок. Втім, якби жінки не подобалися чоловікам - термін "шлюб" не існував би. Так, коли жінка хоче найуспішнішого та найбагатішого - це жах як тригерить чоловіків. Але й це зрозуміти можна, бо 9 місяців вона буде вирвана з життя, а потім ще й величезна відповідальність буде за дитину. І якби не це бажання жінок - ми б досі сиділи в печерах та жерли б мамонтів. 

І сюди можна підставити БУДЬ-ЯКИЙ приклад. Але чомусь ніхто досі не замислився над тим, що "2 > 1+1". Пам'ятаєте сцену з Гри Престолів, де Роберт запитав Серсею, що більше 5 чи 1, а потім підняв 5 пальців та 1 кулак. Те саме! 

Можливо, цей блог щось змінить... А можливо і ні, бо я знаю кому, куди та що я пишу.

Не хворійте.
Нехай щастить.