Додано
15.05.26 23:08:11
Іноді руки опускаються... Як повірити у свої сили?
Буває, сидиш над текстом і думаєш: ну що за дурню я пишу? Мабуть, я просто не вмію це робити красиво, як інші автори. Одразу хочеться все кинути.
А потім згадую Маркеса. Він писав свою головну книгу 18 місяців, увіз у борги, і всі навколо вважали це дурістю. Але він просто вірив у себе і не зупинявся.
Мабуть, без цієї віри жодна книга взагалі не народиться. А я ледь що — одразу сумніваюся.
У вас буває таке? Як ви змушуєте себе писати далі, коли здається, що нічого не виходить?
Марія Рід
37
відслідковують
Інші блоги
Вітання Поговоримо про дурні жарти) По іншому не знаю як сказати...можливо не до речні? Або ж недолугі...не розмуні? У вас бувало таке що щось ляпнув, а потім ходив і думав..нащо я то сказав? Або ж відчував той самий
Привіт, мої любі Спокусники! Сьогодні у мене діють смачні знижки на дуже спекотні і водночас ніжні книги. "Весільний ранок у Вегасі" - 20% Айві прокидається одруженою після шаленого вечора у Вегасі. Чи стане
Вітаю, мої любі читачі!) Сьогодні хочу нагадати про дуже добру романтичну та водночас комедійну книжку. Завжди її рекомендую, бо для мене вона "саме те", якщо потрібно відпочити))) Історія ця про лікарів) Чоловічі образи
Сонечки, привіт! Сьогодні протягом доби, діятиме знижка на один з моїх самих об’ємних романів БАЙДУЖА. МОЯ. яка захопить у полон з перших рядків. Що робити, якщо кохаєш дівчину понад усе, а у відповідь отримуєш
Буває, сидиш над текстом і думаєш: ну що за дурню я пишу? Мабуть, я просто не вмію це робити красиво, як інші автори. Одразу хочеться все кинути. А потім згадую Маркеса. Він писав свою головну книгу 18 місяців, увіз у борги,
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ теж так думала, поки не почала обговорювати сюжет та текст з ШІ. Це мене так надихнуло. На його думку, мать його, я просто недооцінений геній.
Ось якось так.)))
Герман Харрінгтон, Кажуть що так. Але всім він каже це по різному)))
Це в усіх, напевно, буває. Головне — не здаватися)
Що для вас - "не виходить"?
Це те що вам не подобається, що ви пишете? Чи те, що вас не читають? Це різні речі .
На одного Маркеса приходяться сотні невідомих талановитих авторів.
Однієї віри в себе мало --щоб стати успішним, відомим, багатим і далі по списку....
Тут питання для кого ви пишете і для чого? Якщо для письменницького успіху - то тут часто питання не тільки про талант - а про маркетинг, хайп і так далі. Але це теж не гарантує результат. І шлях цей сповнений гіркоти та розчарувань.
Якщо ж на перше місце поставити - писати для себе - для задоволення своєї душі - то тоді не буде очікувань та розчарувань. І при серйозному підході - навіть певний успіх.
А легковажний позитивізм, та оці підбадьорливі "вір в себе і ти все зможеш" - це така собі "накачка", яку до речі застосовують в млм -компаніях . І яка через деякий час приводить до вигорання та депресії.
Герман Харрінгтон, Дякую за відгук, Германе! Для мене важливо поєднувати обидва аспекти: створювати історію для душі, але й ділитися нею з читачами, які її цінують.
Я так думаю майже про кожен розділ, тільки в новинці мені стало подобатись те, що я пишу. Не все, але хоч трохи. Чесно, як на мене, багато чого залежить від жанру. Я писала фентезі, а зараз перегоріла в цьому жанрі. До чого я це все: головний читач і критик на початку — ти сам, тому головне, щоб вам подобалось. Цю пристрасть відчують і читачі.
Олена Мисак, Олено, дякую вам за такі теплі та розумні слова! Ви так точно все описали. Справді, треба спочатку самій полюбити те, що пишеш. Дякую, що нагадали мені про це, мені стало набагато легше!
ПРивіт , у мене так часто ! Але цей стан на щастя не вічний .Хоча він доволі не приємний
Вадим Івахнюк, Дякую. Не одна я така.Легше стало).
А якій критерій, що це дурня? Якщо вас читають, значить це комусь цікаво.
Лана Нова, Лано, щиро дякую вам за увагу до мого допису та за постійну підтримку! Ваша думка для мене завжди дуже цінна. Насправді цей пост був лише хвилинним виявом творчої втоми та емоцій, які іноді накочують на авторів. Рада, що ви залишаєтеся зі мною, це дуже надихає рухатися далі й розвивати сюжет!
Мені здається, у більшості авторів таке трапляється) Мені так регулярно прилітає) Тоді думаю собі – стоп) Аж тобі подобається робити, то відносся як до "нешкідливого хобі") А коли ще хтось добрий коментар напише, то одразу настрій підіймається))
Ще й як буває! Вам просто потрібно не зупинятись. Пройде час, можна потім глянути та якось більш зрозуміло буде. А якщо весь час сумніватися, то можна ж нічого ніколи не дописати.
Вадим Сухобрус, Золоті слова! Дякую, що зазирнули в блог. Напевно, без цих сумнівів не було б і розвитку. А ви часто повертаєтеся до того, що написали раніше, чи краще залишати все як є?
У мене таке відчуття після кожного розділу. Навіть чую голос одного дружані про те, яку фігню я накатав. Не зважайте. Тільки вперед ʕ☆ᴥ ~ʔ
Кіт Анатолій, Ой, дякую вам величезне за такі добрі слова! Рада, що я не одна така. ? А друга цього шкідливого точно слухати не треба! А як ви самі справляєтеся, коли такі думки приходять? Що вам допомагає писати далі?
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати