Ч. 25 2021 рік. Володя.
Я відчув, як серце зробило той самий важкий поштовх, що й 25 років тому.  Шкірянка... Чорне волосся... Блакитні очі... 
Пальці стали важкими, але я перегорнув сторінку.
Потім хлопець почав зникати, — продовжував щоденник. — Наче розчинявся в тумані. І тоді з’явився інший. Старший. Він   сказав: "Ще не час, Маріє. Ви ще зустрінетеся. Повертайся"».

   P. S. Я навіть до кінця й сама не розумію, який у книги жанр. Але мені подобається. Другий шанс на життя та кохання у зрілому віці. А у мене ще й вийшло, що їх звела доля. В юності думаєш, що любов та відносини - це тільки для молодих. Але поки людина жива, їй хочеться, щоб її цінили та кохали.А ще - душа не старіє.