Начебто не схожий...
— Привіт, зятю, — поблажливо вітається Галланас, спричиняючи в мене напад роздратування.
Найменше мені зараз хочеться спілкуватися з батьком моєї дружини! Хоча… Дещо мені треба в нього з’ясувати. І зараз цілком
14.03.2026
14
Дійсно, чому??
«Пробач. І прощавай!» — виривається в мене, перш ніж я розправляю крила.
Я більше не та слабка дівчина, яка кілька годин тому плакала у вітальні Марати. Я — знову випускниця елітної школи й особиста охоронниця
13.03.2026
12
До цього принц не був готовий...
— Плачуть? — перепитую я, завмираючи на місці. — Обидві?
Габріас похмуро киває, витираючи лоб хустинкою. Вигляд у нього такий, ніби він щойно бачив, як Некрилаті Боги спустилися на землю, щоб особисто перемити посуд.
—
12.03.2026
12
Кого обрав би принц?
Заходжу у вітальню і відчуваю, як зводить щелепи від бездоганного порядку, який віднині — моя турбота. Дружина мого Істинного підводиться назустріч. Я виблискую на неї очима, очікуючи холоду чи шпильок, але Марата несподівано
11.03.2026
13
Та де хустка?
— Ваша Високосте… — чую тихий голос камердинера.
— Якого Некрилатого Бога, Екаре! — ричу на нього.
— Ваш одяг, пане…
Тільки зараз я помічаю, що все ще перебуваю в тих самих ненависних мені
10.03.2026
8
Чи забула вона щось важливе??
— Ти опритомніла! Боги! Дякую, що почули мої молитви! — вигукує він, але його радість мене тільки злить.
— Ваша Високосте? Що ви тут робите? Ідіть до своєї дружини, поки вона не поскаржилася татусеві! — мій голос звучить
09.03.2026
17
Залік з етікету Південного Королівства((
Зайшовши до роздягальні поряд з авдиторією, я стягую із себе звичний одяг — чоботи, шкіряний камзол, сорочку та штани — та з огидою переодягаюся в ці ненависні мені шовкові штанці — єдиний предмет чоловічого гардероба
08.03.2026
17
Що сталося?
Насилу розліплюю повіки. Світло з вікна б’є по очах, змушуючи знову їх заплющити. Голова болить так, наче цілу ніч на ній було металеве відро і хтось старанно гатив по ньому молотком.
— Пані! — нарешті впізнаю
07.03.2026
19
Ох, цей палацовий етікет Південного Королівства...
— Белгарде! — з’являється Нарак, рятуючи бідолашного старого. — Ти готовий до завтрашнього заліку з етикету?
— Ти в принца Південного Королівства про це питаєш? — сміюся я. — Та мені цей етикет від народження
06.03.2026
14
Передплата!
Друзі, на роман-фентезі «РУДА ТАЄМНИЦЯ БІЛОГО ДРАКОНА»
відкрито передплату!!
Поспішіть придбати саме сьогодні, адже авторка дуже сподівається на вашу підтримку.
Анотація:
Отримавши від принцеси Аліейри завдання
06.03.2026
8
Пристрасті вирують...
Провівши з дружиною належний за пристойністю час, йду туди, куди мене ноги самі ведуть. Й опиняюся в гаремі. Намагаюся переконати себе, що це всього лише звичка організму, але не зупиняюся, поки не доходжу до кімнати Рудої.
Що
05.03.2026
18
Так можна й без друзів залишитися...
— Я прошу тебе — продай Руду мені!! Пропоную за неї дві тисячі золотих монет! Більше я не зберу…
— Ні, Нараку. Вибач! Але це неможливо!
Бачу, як друг стискає кулаки. Некрилаті Боги! Через цих рудих я так скоро
04.03.2026
19
Він не зміг!
— Ти як завжди показуєш свої гострі зубки, лисичко! — починає він, натягуючи на обличчя нещиру посмішку. Але я перебиваю його коротким, різким сміхом.
— Я ще й не починала! Настане час, і мої зубки ви відчуєте на
02.03.2026
28
Чи має принц щось пояснювати своїй наложниці?
— Я не бачу проблем, ваша Високосте! Ми з вами одружені, та я незаймана. До чого цей театральний жест? — обурено пирхає Марата, киваючи на кинджал у моїй руці та розпливчасту краплю крові на простирадлі. — Просто виконайте
01.03.2026
18
Ох уж ті традиції...
Святкове застілля завершується, й нас проводжають до моїх покоїв. Служниці ведуть Марату у спальню, щоб підготувати її до першої шлюбної ночі згідно з традиціями Султанату. Хоча для всіх це не більше ніж данина звичаям.
28.02.2026
12
Цікавий гумор у Богів...
Обряд відбувся, і Боги прийняли союз Марати та Белгарда, наплювавши на Істинність, якою вони ж обдарували нас! Цікаве у них почуття гумору…
Як довго серце може горіти, перш ніж перетвориться на попіл? — це питання
27.02.2026
12
Не мовчи. Скажи, який ти радий...
Мої руки зрадницькі тремтять, коли я беру обручку, щоб одягнути її на палець Марати. У цю мить ментальний зв’язок із Беларою спалахує з новою силою. Я відчуваю не лише її гнів — я відчуваю її фізичний біль. Вона там,
26.02.2026
6
Закінчення книги та буктрейлер
Книгу ПРИНЦЕСА ТА ГОРИНИЧ завершенно!
Дякую всім хто був поруч з героями в процесі написання, та запрошую приєднатися до читання тих, хто любить завеошені істрорії!
Подробиці - у буктрейлері:
25.02.2026
14