Додано
30.05.26 00:36:01
Своя ноша не важка?
За кілька хвилин ми з ним виходимо на старт, та по сигналу викладача починаємо. Кірах чудово справляється, але, зістрибнувши з останньої колоди, підвертає ногу. Ну чому я думав, що все буде просто?? З моїм недомірком просто не буває.
Лаусен подає знак, що ще є час, і я підіймаю Кіраха, закидаю його собі на спину та несу до фінішу.
— Залік! — повідомляє викладач, і я полегшено видихаю.
Навколо нас збирається натовп студентів, навперебій вітаючи. Усі знають, скільки праці Кіраху коштувало підготуватися до заліку!
— Ну як, важка ноша? Чи своя не тягне? — усміхається Лаусен.
— Ти про що? — дивлюся на нього з подивом.
— Ну-ну… Мені б уже й могли зізнатися! — ображено кривиться друг і йде геть.
Некрилаті Боги! Невже він думає… А це ж він не вперше вже натякає, що ми з Кірахом більш ніж друзі!
Швидше б уже закінчити Академію, поїхати якомога далі й більше ніколи не зустрічатися із цим моїм дрібним ходячим непорозумінням!
"ДРАКОН ІЗ ТАЄМНИЦЕЮ ПІД ОДЯГОМ"
Оновлення щодня о 00:00!
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️❤️
Який шикарний візуал❤️❤️❤️☺️☕ Я вже з нетерпінням очікую тієї миті, коли Нарак дізнається правду.
❤❤❤
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати