За скляною шкірою: Тінь, що не моргає

Кажуть, дзеркала — це лише відбиття світла. Але в старому будинку, куди переїхала родина Міли, вони — це клітки для тих, хто прагне нашого життя.
​Все почалося з дрібниць: відбиття в коридорі посміхнулося на секунду пізніше за неї. Потім — холодні відбитки пальців на склі з внутрішнього боку. Міла дізнається про існування Дзеркальників — древніх істот без облич, які роками вивчають наші звички, щоб одного дня розбити перепону і вийти в наш світ, затягнувши нас у холодну ртутну порожнечу.
​Коли молодша сестра Міли зникає прямо посеред ночі, залишивши лише розбите люстро, дівчині доводиться зробити неможливе — зайти всередину скла. Там, у світі перевернутих тіней, вона зрозуміє: справжні монстри не ховаються під ліжком. Вони дивляться на нас щоранку з дзеркала у ванній.