Ти мене (не) підкориш. Книга друга

- Не відпущу, - спокійно мовить. - Мені вигідний шлюб із тобою…. Маргарито, перестань цю виставу та краще нарешті змирися зі своєю долею.
- Германе, я тебе не кохаю, - різко кажу. - А також не змирюся. Кожного дня нагадуватиму це тобі, поки ти сам не захочеш розлучитися. Я дістану тебе до тіпання в руках та ногах!
- Не кохаєш, а цілувала тоді та сьогодні палко, - збирає свої вуста у хитру посмішку та бере своїми пальцями за підборіддя. І ці доторки прошивають мене. Викликають зрадливі та приємні мурашки, які біжать тілом.
- То були помилки, - відповідаю.
- А я гадаю, що ні, - відчуваю його очі на своїй шиї, ключицях, а там на декольте… Намагаюся спокійно стояти, не показувати, що нервуюся аж до тремтіння.