Сила

Читати

Опис
Зміст книги
Коментарі · 6

Анотація до книги "Сила"

Після того, як бабуся передала Уляні свою силу й дівчина опинилася в іншому світі, то у неї почалося зовсім інше життя. Куди воно її приведе? А дізнаєтеся, якщо почитаєте книгу.

відьма відьма і дар

Зміст книги: 5 глав

Останнє оновлення: 24 Січ.

Глава 1 Вогонь на руці

15 Січ.

Глава 2 Новий дім і перші уроки магії

15 Січ.

Глава 3 Перші уроки і запитання

17 Січ.

Глава 4 Перша спроба контролю

23 Січ.

Глава 5 Несподівана зустріч

24 Січ.

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Віслон Веймер

09.02.2026, 11:38:13

Цей уривок відчувається як мить тихого входження у світ, який не лякає, а обережно запрошує. Тут магія не про вибухи чи силу, а про слухання, і саме це створює внутрішню глибину сцени. Сад живе разом з Уляною, реагує на її стан, і в цьому є філософська думка про світ як співрозмовника, а не декорацію. Зустріч із Жорміс сприймається не як випадковість, а як закономірність, ніби шлях уже був прокладений задовго до цього моменту. Особливо відгукується ідея, що сила не в домінуванні, а у відчутті руху енергії, у здатності налаштуватися, а не змусити. Улянине хвилювання не зникає, але трансформується, і це дуже живо передає момент внутрішнього росту, коли страх перестає бути ворогом і стає частиною пізнання. Фінал залишає відчуття початку, але не гучного, а правильного, такого, що народжується з уважності до світу і себе, і саме тому йому хочеться вірити.

Віслон Веймер

19.01.2026, 20:52:12

Читаючи цей розділ, я зловив себе на дивному відчутті спокою, яке змішане з напругою. Тут немає поспіху, немає крику чи показного «о, ти обрана», і саме це працює. Магія подається не як феєрверк, а як щось інтимне, майже тілесне - мерехтіння, тепло, дихання, серце. Дуже сподобалося, що відповіді Нікеї не заспокоюють до кінця, вони ніби тримають Уляну в підвішеному стані, але не лякають. Це такий тихий педагогічний садизм, якщо чесно - коли тобі кажуть рівно стільки, щоб ти не зламалася, але й не розслабилася.

Травнева Зірка

20.01.2026, 09:12:42

Віслон Веймер, Дякую! Формулювання «педагогічний садизм» змусило усміхнутися — але ви дуже точно вловили суть Нікеї. Рада, що повільний темп і “тиха” магія не відштовхують, а навпаки тримають увагу.