Сатаград

«Сатаград» змальовує похмуру антиутопічну реальність держави Поримарії, де встановлено жорсткий тоталітарний режим на чолі з диктатором Галлі Тусом. Головний герой, письменник Віхо Ллінен, є автором підпільної книги «Право на спротив», яка поширює ідеї свободи мислення, іронії як форми опору та викриття абсурдності диктатури. Його слова надихають людей, але водночас роблять його мішенню для влади.

Після арешту Віхо засуджують до довічного заслання в Сатаград — ізольоване місто-в’язницю, створене для «перевиховання» інакодумців. Дорогою він знайомиться з іншими жертвами режиму: інтелігентами, робітниками, лікарями, молоддю — усіма, хто став небезпечним лише через власні думки чи слова.