«Ромова війна» — оповідання про суспільство, для якого війна поступово стає звичним тлом життя. У тролейбусі, серед втомлених і байдужих пасажирів, маленький ромський хлопчик співає «Ой у лузі червона калина», збираючи за свій спів копійки. Для одних ця пісня вже стала далеким символом боротьби, для інших — причиною роздратування, а для нього війна набуває зовсім іншого, буденного значення. На тлі холодного міста оповідання говорить про втому, відчуження, людську байдужість і про життя, яке все ж знаходить спосіб залишатися теплим.