Ромова війна
1
Чисте небо створювало відчутний контраст між цим сірим містом, навіть попри сніг, який так старанно намагався приховати ту нудну палітру. Своєю монотонною палітрою він приковував до себе погляд. Ні, далеко не усіх перехожих, тільки тих, хто поміж безлічі «важливих» міських турбот знаходив секунду, щоб щиро посміхнутися тій красі.
Місто стояло похмурим, саме в процесі монотонної важкої праці. Жвавіший центр його сновигав в усі можливі напрямки своїми автомобілями. Пооддаль, за містом, важко стояли підприємства. Десь із середини себе, вони повільно вивільняли клуби диму, які звільнившись, відразу прямували до того синього краю, домальовуючи картину, самі не знаючи того. Передмістя уже відпочивало в цей час. Панельні будинки та низькі будиночки спокійно відпочивали, чекаючи, поки вся та метушня знову повернеться до них. Так місто дихало.
Повільно, як для однієї людини, кожного дня воно робило великий вдих, вбираючи все живе в себе, а вже ввечері, видихаючи, розпускало назад до передмість.
Та подих його був не рівномірний. Часто то тут, то там з’являлися задухи, воно вибухало голосним кашлем. Дихання збивалося, як збивалися і ті, ким він дихав. Уже досить довго місто хворіло.
Місто мало хворобу війни.
#264 в Сучасна проза
#73 в Фантастика
#6 в Антиутопія
Відредаговано: 07.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
