Тринадцятого травня 1933 року Микола Хвильовий натискає на спусковий гачок — та замість смерті опиняється у Херсоні 2026 року, посеред нової війни з Москвою. Тут він зустрічає двох українських військових, один із яких продовжує писати навіть між бойовими завданнями, і поступово відкриває страшну долю власного покоління. Майже через століття Хвильовий побачить Україну, про яку не міг навіть мріяти: поранену війною, але незалежну, озброєну й нескорену.