Настя

Ах, Настя, Настя. Біле волосся, сині очі. Що ж ти з собою зробила? А все через це кляте кохання.

Жила собі дівчинка. Відмінниця. Вихована. Не п'є. Ні курить. Не гуляю. Родина гарна. Батько, мама, бабуся та кокер-спанієль Шаня. Заможна така родина. Настя взута. Одягнена. Нагодована. Все є. Все що душа побажає.

І так вона жила собі тихо та скромно до своїх 16 років. Доки не зустріла його.

Це було восени. Коли ще не зовсім осінь, але вже і не літо.

Ах, це кохання з першого погляду. Хто знає, той зрозуміє.

Вона з того дня не спати, не їсти не хотіла. Не могла. Ох, дівчинка, дівчинка. І куди ж тебе тягне. Вчилась би собі далі. От воно тобі треба то кохання? І чому. Чому тебе ніхто не попередив, щоб ти як надалі трималися від тих хлопців?

І так вона жила собі тихо та скромно