Між селом і школою

Ця книга — мемуарні спогади про дорослішання у сільській школі 1970‑х років, де щоденна дорога через поле, ліс і яр ставала випробуванням характеру. В одному осінньому дні зосереджуються досвід конфлікту з системою, вигнання зі школи, мовчання однокласників і перший самостійний вибір. Автор пише про працю замість уроків, строгого мовчазного батька, ніч роздумів у бабиній хаті та дванадцять кілометрів дороги до іншої школи — як рух уперед без гарантій і підтримки. Це тиха, чесна проза без ностальгійного прикрашання — про те, що справжні уроки часто починаються після дзвінка, а з прожитого залишається не образа, а дорога.