43 859
“Максим Темний”
Анотація до книги "Максим Темний. Час збирати каміння"
Це шоста частина дуже довгої історії...
Як тільки ти вирішиш, що вхопив бога за бороду - одразу отримаєш щигля. Іноді дуже болючого.
Як тільки ти знаходиш відповіді на свої запитання - одразу з'являються нові. Ще більш складні.
Як тільки ти знаходиш друзів - з'являються і вороги.
Але ж ти вже не один в тому Іншому світі...
Як тільки ти вирішиш, що вхопив бога за бороду - одразу отримаєш щигля. Іноді дуже болючого.
Як тільки ти знаходиш відповіді на свої запитання - одразу з'являються нові. Ще більш складні.
Як тільки ти знаходиш друзів - з'являються і вороги.
Але ж ти вже не один в тому Іншому світі...
Зміст книги: 35 глав
180 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНе маю часу подякувати кожному особисто, але я безсумнівно вдячний кожному. Саме Ви своїми відгуками змушуєте думати, що усе це комусь приносить користь. Хтось відпочиває, хтось навіть дізнається собі щось нове, а хтось над чимось і замислюється. Я не філософ) взагалі - в світі немає нових думок. Є думки, які вдачно висловлені і які у потрібний час дійшли до нас. Можливо це не з першого разу.. бо момент був не той. Такі, що потім думаєш - "я ж усе це знав і так, думав так само, а от - людина сказала і так влучно... Значить - я правильно думаю, так і є. "
І не важливо, хто це скаже -Арістотель, Епіктет, Микола чи я... головне - щоб воно зачепило потрібне в душі. Щоб вона від цього надихнулась чимось новим. може навіть розправила крила...
Нажаль, слово може і вбивати - он пуйло наваляло в голови своїм, ніхто розгрести не може... а я лише намагаюсь, щоб люди не втрачали віру в те, що не усе в світі так погано. Що є і добрі і чесні і вірні... треба дивитися навколо краще, правильно оцінювати і обирати і не відкидати протягнуту тобі руку, навіть якщо тебе били усе життя. Бо, можливо, саме ця рука підійме тебе до зірниць.
Дякую усім, хто не покинув Макса у його пригодах. Завтра вийде остання глава цієї частини. Сьома книга вже пишеться, намагаюсь швидше, але самі знаєте, як воно буває.
Якщо ця книга була вам до вподоби прошу - поставте, зрештою, оті сердечка, хто ще не поставив)) Буде мені додаткова реклама)
БОЖЕ, ЯК ЦЕ ПРИЄМНО. СПОКІЙ, ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ, НАДІЯ НА. КРАЩЕ І ГОТОВНІСТЬ ДО НОВИХ СПРАВ. І ТАК БУДЕ У НАС. ТІЛЬКИ ТРЕБА ПОВІРИТИ І РОБИТИ У МІРУ СВОЇХ МОЖЛИВОСТЕЙ. ПРАВДА?І
Леся Літвішко, Саме важче і є - повірити. Ті, хто дійсно вірять, в більшості готові і щось робити. У любому випадку - я Вас підтримую.
ага. на главу треба писати відгук розміром із саму главу. не діждетесь. тільки мушу сказати поза всі емоції. Це все можливо. між іншим, вибори можна зробити чесними, раз плюнути. потрібно лише хоч по одній відданій людиніі на дільниці. не члена комісії. тільки раптовість, щоб не встигли оговтатись "гречані". Просто не допустити фальшування. А от діяти не лише у одному ", окремо взятому суверенному місті". Це вже я зрозуміла пізніше.
Леся Літвішко, Було б цікаво. Чесно.
Дякую вам за затишну атмосферу ,коли усі хоч трохи розслабилися, а то у Макса постійно якісь негаразди, нема коли видихнути. Дякую вам за затишну главу.
Аня Осадчук, Життя воно таке... Постійно смуги - то чорні то білі... а інколи виявляється, що чорні то були насправді білі.) Добре, що вам подобається)
З Максом як завжди динамічно та цікаво. Дякую))
Дуже цікаво розвивається сюжет. Дякую, Авторе. Але, складається враження, що Макс не спішить ставати розумнішим, бо, маючи вже кількарічний досвід того, що завжди все йде не за планом, він ніяк не хоче перестрахуватися. Відчуваючи занепокоєння перед битвою, він міг запросити до Прикордонного кілька зархів, можливо Пуха, а Капітошка треба було, як на мене, однозначно покликати заздалегідь, щоб він поряд в озері похлюпався. Дивно, що Макс ще досі надіється, що сам з усім впорається і всіх захистить, хоча постійно сумнівається в своїх знаннях і можливостях, тим паче постійно знаходиться у ворогів щось нове і непередбачуване. Хотілося б, щоб він нарешті став більш завбачливим, бо він може й майже безсмертний, а його друзі й близькі ні.
Олег Соловчук, ))) Дякую. Пух - з якоїсь причини не пішов. Можливо навмиснно, щоб Макс таки почав більше думати сам). Пух - він такий... Поведінка Капітошки трохи не зрозуміла - він наче й охороняє Пілота, але де він є сам - хто зна. Ну, а Макс... такий як і ми усі - наче й усе розуміє, але ж любить наступати на граблі. Навчиться, куди йому діватися.))
Ох і переживала за Прикордонне))) сіла з кавою читати, да так і допила потім холодну))) авторе, ще будь ласка)
Наталія Павлик, Дякую) Для щастя буває потрібно так не багато... смачна кава та цікава історія...
можна, я Вас онлайн і офлайн розцілую
Леся Літвішко, Та нема за що) цілуйте, як вам хочеться) це ж не боляче)) Уся ця писанини має робити добре діло, ну хоча б давати можливість відпочити, поринути у світ мрій... де усе відбувається так, як хотілося б... Хоч то і мої мрії, але якщо вам так зайшло - то це дуже добре) тим паче в наш час.
Перший раз коли читала книги,то проковтнула просто,зараз перечитала вже більш повільно і знаєте, емоції через край..от і зараз дочитала 31 главу і ридаю... вже давно не відчувала таких різних емоцій від книг.. дуже Вам дякую за них...а ще так хочеться щоб Макс повернувся до Оррі☺️..от не знаю чому,але мені просто ну дуже здається і хочеться щоб вони були разом!
Luna, Добрі люди завжди бажають, щоб й у інших усе було добре. Їм це дає натхнення та радість життя. Хай у Вас усе завжди буде добре. Хай щастить))
Щось мені здається події в Прикордонному нагадують наше сьогодення.
Щиро дякую автору за таку гарну роботу.
Олександр Авраменко, Дякую. Думаю, що насправді усі поганці схожі в своїх діях, тому не дуже важко їх уявити в реальності. Що ти про них не вигадай, а десь таке знайдеться.
пропадає інтернет, не завжди можу прокоментувати, тому, на всяк випадок пишу: дякую за всі глави,мені подобається все разом.
Леся Літвішко, Та ви і так один з кращих коментаторів))) Дуже вам дякую.
Це мені здається чи події дійсно починають сильніше закручуватися?
Graftman, )) Важко сказати. Ще там є що почитати, розберетесь)
читається із цікавістю. у Прикордонному хоч більш-менш нормально?
класно. А ще, здається Макс більше починає аналізувати, але ризиковим залишається. Що ж, інакше він ним не буде.
Павло Ославський, Важко сказати. Коли вийшла п'ята, то шоста була готова майже на половину. А від сьомої поки, що тільки перша глава. Аби нічого не заважало... а так - місяці чотири, навряд чи менше.
авторе, а чому книжки не можна скачати? бути прив'язаним до букнету не дуже зручно.
Andrii, розумію, але букнет - це видавництво, по суті. я ж ним не керую. і не володію. Тому ось так :(
ой, забула своє любиме. "якось так"
Леся Літвішко, )))) Дякую
дякую все до ладу, і повтор повинен бути, він підкреслив природу стосунків і обстановку у столиці
насолоджуюсь
дякую. отже людей можна повернути у нормальний стан тим артефактом?
Леся Літвішко, Якось буде) майте терпіння)))
дякую, хоч душу. відведу пригодами
Леся Літвішко, Дякую. І в цьому ви праві. Нажаль.
захоплююче. дякую. особливо сподобався " дринольот"
Леся Літвішко, Дякую) Ви не залишаєте мене в кожній главі))
електринр пещшгщг
Roman Levko, ???
дякую
дякую
нагадайте будь ласка за клайста, що з ним сталось
СаньОК Драго, )))
На самому цікавому закінчилась глава. З приводу мага є здогадки, але нажаль нічим не обгрунтовані. І ще здається що один маг святенник (з верхівки ордену) на стороні Максима і був би не проти якщо в нього все вийде
Graftman, ))) завжди є хтось... хто щось не проти...
Аж цікаво, що це за маг такий, який полює на Макса. Він гарно склав психологічний профіль герою і пастки готує майстерно. Дякую вам за проду.
Аня Осадчук, Може здогадаєтесь?
В день по чайній ложці. Це - жорстоко!!!Ми вже як наркомани, чекаєм своєї дози))
Ната Лія, Вибачте. Я намагався, щоб дози були не дуже маленькі)
дякую, чекаю продовження подій
Капітошка рулить :)
Костянтин Шелест, Класс:)
класно
чудово
Леся Літвішко, ))) дякую
дякую
А не можна викласти одразу книгу? Дратує так, через постійне повторення ситуацій з зміною тільки нових учасників історія втрачає свою цікавість,та й ще по кусочкам. Остання книга ітак була коротка як рекламна брошура. Якійсь новий копіювання китайських принципів заробітку?
Igor B, Вибачте - що тут ще скажеш.
читаю із захватом..дякую
Леся Літвішко, Дякую)) вельми дякую)
клас
дякую. у нетерплячі дальших подій
діждалася. дякую
Цікавить 2 питання
Невже Максим почне діяти обдумуючи свої дії?
Коли йшов на базар, чому не накинув на себе ілюзію?
Graftman, Доброго дня) На перше питання навіть не знаю, що казати... наче я весь час вважав, що він про щось таки думає)) Взагалі, якщо серйозно - я намагався уникати ефекту "кіно", це коли усі усе розуміють, тому що воно ж їм зрозуміло хто є хто... але ж ГГ по суті сюжету фізично не може цього знати, може лише здогадуватися. Якщо ж діло не в цьому, то тоді трохи сумно)
Щодо ілюзії - мабуть важко на торгу приміряти чи прикладати щось на ілюзорну зовнішність. Ілюзорні штани не скинеш)) А під ними ж ще мають з'іитися ілюзорні труселя))) Так що, хоч щось, але він таки обдумує. Мабуть)
Дякую, приємно, що хтось такий допитливий.
Мабуть, якщо звичайний серіал зняти буде довго й дорого, хачо б дуже хотілося і було б точно не гірше Гри престолів, то аніме-серіал вийшов би стовідсотково чудовий по Вашим книгам.
Олег Соловчук, а якщо на спецєфектах не економити, то було б вельми ефектно... Тільки поки що бажаючих нема) А враховуючи, що твориться у світі, так і взагалі. Так що приходиться розраховувати на власну фантазію))
Чудова шоста книга. Як на мене, то все написано дуже цікаво, в тому ж руслі, що й попередні п'ять книг. Макс знову знаходить проблеми, але цього разу вже на свій голий зад). Я вже побоювався, що він знайшов нову принцесу), але, схоже, що йому треба ще всі проблеми з попередніми вирішити. По тексту все добре, окрім того, що трапляються інколи помилки та русизми (там, де має бути написано "будь-який", Ви чомусь завжди пишете "любий"), ну, може, й ще щось, але я не встигаю зациклюватися на цьому, бо дуже цікаво читати далі. А найбільше засмучує, що продовження з'являється дуже повільно, чи то я швидко читаю. Бо тільки втретє перечитав перші п'ять частин, як і закінчилась викладка перших розділів шостої(.
Вам же бажаю багато-багато натхнення, щоб вистачало на подальшу творчість, щоб всі наступні книги були як мінімум такі ж захопливі).
Дякую за Вашу роботу, Авторе.
Костянтин Шелест, Але все ж таки зі своїми магічними і не тільки здібностями і можливостями, а також поглядом на життя, Макс намагається зробити щасливими тих людей, що поруч, і, на його думку, заслуговують цього. То, можливо, все це допоможе і йому знайти своє щастя чи в іншому світі чи в своєму.
А Ви пишіть, будь ласка, й далі, скільки б книг не вийшло, головне, щоб цікаво, як і раніше, а відповіді на важливі питання, по можливості, давайте на всі). Навіть, якщо Максу доведеться навідати ще якийсь інший світ))). Хоча, це вже може бути занадто))).
Хочу запитати у тих, хто читає нову главу сьогодні 09.04.2025 з самого ранку - чому така низька оцінка? середня ледь 3,8... тоді як оцінки по попереднім главам досить високі. Що саме вам не сподобалось?
Не хочеться повторюватися,але це просто ВАУ!!!!.. Відразу оплатила книгу і зовсім не шкода,бо книга вартує навіть більше!!!!...от би ще фільм зняли по мотивах Ваших книжок,було би просто Супер!!
Luna, Чомусь вірю... одразу і на усі 100.
)))
Дякую!!! Вже за сумувала за Максом і його неймовірними тваринками, життя це завжди вибір і завжди складно. Успіху Вам в написанні!
Snizhana Pryhodiuk, Дякую... тут тваринок додалось))) усі з своїм характером)
Цікавий вийшов розділ , ми кожну хвилину робимо вибір , що робити , куди піти в тому числі і як жити . Ми часто себе ведемо так ніби ми вічні , відкладемо на потім речі які нам подобається, відкладемо зустрічі з друзями і живимо як зомбі , дні переходять в неділі , місяці і роки а ми все відкладемо власне життя ......
Дякую Авторе
Roman Oleinik, Так, ми завжди не цінуємо те, що маємо. І як важко, коли настає час, коли вже надто пізно...
Ураа, дочекалася, починаю читати, завтра сплачу підписку
Наталья Совкуцан, Дякую) Радий Вас чути)
Це хто ж такий незнищенний, весь час хоче знищити Макса. Дякую вам за проду.
От не дають Максу провідати своїх друзів ніяк
Нарешті!!!!! Чекала, чекала і таки дочекалась!!!Ніби родича дорогого виглядала!!!!
Ната Лія, Ох вже той Макс...не дає спокою дівчатам)))
Дякую, пані, за таку увагу.
Ну хоч одягнеться нарешті. Штани наче дрібниця, але коли їх нема то проблема . Дякую вам за проду.
Аня Осадчук, Дякую) штани то так... важлива річ) Хто б міг подумати))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати