Воно манило, кликало, обіцяло, що допоможе, порятує…

Я повірила, піддалася. Виходу здається не було.

Це був єдиний шлях.

«Тут так казково» - було єдиною думкою в моїй голові.

Я забула про все на світі: страждання, біль, розчарування…

А тоді повільно рушила вперед, до порятунку, до нього…