180
Анотація до книги "Голос за стіною. Записки з театру"
Що має зробити юна талановита дівчина, чиє серце повне мрій, а дух — наснаги здійснити їх? Звісно що, тікати подалі від матері з її немалим статком та набридливих женихів, яким той статок треба чи не більше, ніж самій Марічці.
Що чекає на молоду акторку в Києві, місті, де може справдитись її головна мрія — стати справжньою акторкою у справжньому театрі? Її, безсумніву, спіткають труднощі. Але обов'язково знайдеться й той, хто підтримає її творчу душу.
І цей хтось живе лише через якусь стіну від неї. І Марічка чутиме його голос. Голос за стіною.
Що чекає на молоду акторку в Києві, місті, де може справдитись її головна мрія — стати справжньою акторкою у справжньому театрі? Її, безсумніву, спіткають труднощі. Але обов'язково знайдеться й той, хто підтримає її творчу душу.
І цей хтось живе лише через якусь стіну від неї. І Марічка чутиме його голос. Голос за стіною.
Зміст книги: 6 глав
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСтавлю зірочку! Дуже світле, гарне та зворушливе оповідання! Фінал просто шикарний, емоційний, оці останні слова мене просто вразили.
Fata Morgana, Здається, ми колись підписувалися одна на одну, зараз бачу – підписки нема( Кажуть, на Букнеті таке трапляється) Чи не проти були б заново затоваришувати?
Привіт, відгук на твою книгу опубліковано;)
https://booknet.ua/blogs/post/380581
Пробач, що не так швидко, як хотілося б (╥﹏╥)
Книга чудова!!! ❤️
Всі ми автори звісно надихаємося іншими творами, фільмами.. Але це не ок, коли ідея повністю взята чужа і навіть фрази повторюються дослівно.
Стиль у вас гарний, видно що і свого додали... І формат відеоблогу гарно в оповідання оформили. Але ж це все одно плагіат, якщо ви не зазначили ні в творі, ні в анотації, ні на обкладинці першоджерело, та те що це ваша творчо обробка, а не оригінальна ідея.
Тана Лі, І вам добрий день.
Читаю ваш черговий коментар і роблю для себе висновок, що ви знову пропускаєте повз вуха найголовніше. Тому надалі не бачу сенсу доводити вам щось.
Вам самій не здається дивним те, що з усіх тих людей, що прочитали цю історію, лише вам одній "здалося", що вона "виглядає" якось не так? Невже ви дійсно вважаєте, що адміністрація Букнет дозволила б розповсюджувати на своїй платформі плагіати? Тож, не вигадуйте те, чого немає. Я ж "сплагіатила" не у вас?
Якщо вас так вже тригерить моя творчість, наполегливе прохання: більше не зазирайте на мою сторінку. Тут ціниться та думка людей, з якої я, як автор, можу зробити для себе корисні висновки, а не суб'єктивне мислення осіб, для яких існує лише дві точки зору — її власна та неправильна .
Хоча ні, знаєте, і з ваших коментарів можна винести дещо корисне. Якщо ж у мене вже з'явився перший хейтер, то я, очевидно, змогла досягти певного успіху.
Дякую за ваш витрачений на мене час, і бувайте. Я теж бажаю вам успіху))
Це справді шедевр!
Галина Левтер, Дякую за оцінку!
Якось давненько мене дівчатки не доводили до сліз, але вам таки це вдалося )))
Емоційно вельми дорослий твір. І мені здається, що я чимось дуже схожий на того вашого Гната, от тільки талановитих молодих акторок за стінкою немає, на жаль ))). Не знаю, що взагалі вас спонукало (у блозі) подарувати цей твір саме мені, але ви вгадали на всі сто відсотків.
Якщо ви не кинете займатись літераторством, то тоді в української літератури дійсно є гарне майбутнє.
Сергій Ляховський, Спонукала ваша фраза про те, що ви не любите фентезі. А мені хотілося збільшити свою читацьку аудиторію, та й завжди приємно, коли в змозі як автор догодити своїм шанувальникам.
Сподіваюся ви стали одним із них)) Ну і чекайте наступних оновлень. Впевнена, це не остання моя робота у реалістичному стилі.
А ваші слова дарують натхнення на подальшу творчість!))
Коли я лише почала писати, то дуже боялася того, що мої твори ні кому не будуть потрібні, ніхто не зацінить їх. Але мій тато зміг переконати мене в тому, що навіть мої роботи не сподобаються ну зовсім нікому, то він стане єдиним і моїм найвідданішим фанатом. Це чоловіку 56 років, до уваги, і він дійсно збирається читати і фанатіти від моєї підліткової літератури))
Тож те, що такий як ви, дорослий свідомий митець, повважали мене за нове майбутнє української літератури, неабияк надихає та надає сил на нові творчі подвиги))
Леле, Фато, це щось неймовірне! Якби читала вголос, то мій голос(пробачте за тавтологію) точно б дрижав. Все так емоційно, гарно та... яскраво!
В кінці дуже стало шкода, що Марічка обрала не того, кого б я хотіла... Про Гната доволі сумно все. Добре, що кінцівка щаслива))
Щодо історії, то ви вклали дуже важливу думку, про яку навіть я забуваю: треба не здаватися навіть тоді, коли важко. Адже найвідоміші особи стали такими лише через свою витривалість та роки праці.
Про голос за стіною я таки здогадувалась хто ж там буде;) Гнат запав у саме серденько! Дуже, дуже чудовий парубок. І я повністю згодна, що не варто дивитися тільки на обличчя, а треба дивитися на серце людини))) У нього не закохатися неможливо! Бо це особливий митець та співрозмовник, який підтримає та вислухає.
Віка Лукашук, Аааа, шалено дякую за таку відповідь)) Ваша оцінка для мене — все! Я так хвилювалася, що вам може не сподобатися... Але тепер точно знаю, що моє покликання не лише фентезі) Буду продовжувати писати й далі. Старатимуся якомога частіше тішити вас новинками!!))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати