Доки ти не подивився...

Ніка приїхала до великого міста, сподіваючись, що серед чужих вулиць і незнайомих людей їй нарешті вдасться почати спочатку.

Новий університет.
Нове життя.
І жодних історій, які можуть зайти надто глибоко під шкіру.

Вона завжди була тихою. Надто ніжною для гучного світу, надто щирою для людей, які давно навчилися приховувати справжнє за усмішками. Її легко не помітити — і ще легше недооцінити.

А потім з’являється він.

Той, кого варто було б оминути ще в першу зустріч.
Той, хто не схожий ні на випадковість, ні на безпечну помилку.
Той, після кого навіть тиша всередині починає звучати інакше.

Деякі люди входять у наше життя тихо.
Але залишаються в ньому, як буря.

Іноді все починається не з кохання.
А з погляду, який затримався на кілька секунд довше, ніж мав би.