Анотація до книги "Чарівник"
Холодний ранок. Переповнений трамвай. І дівчина, яка спішить в університет. Вона ще не знає, що зустрінеться їй чарівник (бо ким же ще може бути поважний старий з густими сивими вусами?). Навіть не підозрює, що й сама зможе робити неймовірне реальним. Не має жодного уявлення, що у світі є багато істот, яких ми не помічаємо. Вони ховаються у химерно покрученому гіллі дерев, ледь помітно визирають з вранішнього туману або сидять у куточку кімнати. Іноді ми краєм ока бачимо їх, здригаємось, але потім з усмішкою шепочемо: «Приверзеться ж таке!..». І вони зникають для нас, але не перестають чекати, щоб хтось в них повірив.
https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1537040050_93.jpg
5 коментарів
Авторизуйтесь, щоб додавати коментарі
УвійтиЦікава ідея і гарний текст. Ну дуже сподобалось!)Дякую за чудову історію!
Дякую за чудове оповідання. Дуже символічні переходи весна-літо-осінь-зима написано в дусі пізнього романтизму(якщо не помиляюся). Здається ніби занурюється у казку злегка мрійливу на межі сну, але з дещо прикрим кінцем. Хоча навіть смерть тут здається оманливою, коли з'являється Тіньожер, який чимось нагадує хлопчака-задиру.
Неможливо - значить не існує! І сама користуюсь таким способом)))
Написано гарно, інтригує. А зачепилась за обкладинку. Додала в бібліотеку, цікаво до чого виведеться.
Лія Щеглова, Дякую за коментар і бажаю приємного прочитання!)
супер,дякую,нажаль мало,хочется ще )
Марина Ягодка, Дякую! Я буду публікуватися тут і надалі, того можливо, що продовження і буде!)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати