Брат подруги моя (не) здійсненна мрія

- Ніколь, йди до мене- я простягнув їй руку і чекав. Її карі очі були вологими, а щоки ледь червоними
- Ти його знаєш?- запитала її нова подруга
- Знаю...
- Так це ти через нього сюди втекла та плакала? Це його ти так сильно кохаєш?- я вже і сам це зрозумів, коли не побачив її в клубі. І навіщо та подруга взагалі заявилася до нас? Та ще й Іра з нею заговорила. А вона тільки те й робила, що намагалася знайти з нами спільну мову та привернути нашу з Кирилом увагу. Стоп... Кохає? Мене?
- Так, Олю, правда все гаразд. Я піду, дякую тобі- ця Оля покосилася на мене і таки відпустила мого кокосика з обіймів. Маленька рука Ніколь лягла мені у долоню і я швидко закутав її у свої ведмежі лапи, як колись говорила дівчина. Вона охопила мою спину руками і тихо схлипнула та видихнула.