5 розділ. Невже я його втратила?

Ніколь

Сльози без зупинки бігли по моїх щоках та зігрівали їх, коли я сиділа на лавочці у парку неподалік від клубу Єгора. Як я могла відкрити для нього своє серце, як? Підозрювала ж, що рано чи пізно щось станеться. І ось- сталося.

Я справді не знаю, що він їй відповів, бо майже відразу ж бігла від них світ за очі. Серце гучно стукало об ребра і знову тягнулося до нього. Я ж майже відразу закохалася у нього, ще коли побачила 3 роки тому. Високий, чорняве волосся, широкоплечий, кам'яні брили м'язів, блакитні очі, а головне- велике та добре серце.

Хіба не мрія? Мрія і вона в мене збулася. Але... що ж тепер мені робити? Чому у дорослому житті завжди трапляються такі складні випадки, коли мозок взагалі не знає, що робити, натомість серце вперто наказує вірити... і кохати. Невже я його втратила? Невже він більше ніколи не з'явиться у моєму житті? Невже я більше не побачу очі кольору неба, не відчую на своїх вустах його ніжні та наполегливі губи? А може він взагалі мене вже розлюбив, а я тут сиджу та сльози ллю?

Я набрала Іру. 1:20. Через 40 хвилин я маю бути в клубі Єгора. Чи погодилася я на його пропозицію? Звісно, так! Іра підняла слухавку:

- Ніколь, ти як? Боже, рідна, я так за тебе хвилювалася. Ти де?- тараторила мені в слухавку подруга

- Я в парку, сльозами заливаюся- гірко засміялася та витерла щоки

- Що сталося?- Іра хвилювалася, по голосу чую

- Все потім- я піднялася та швидким кроком пішла у напрямку клубу.- Скажи мені, у вас є якась троюрідна сестра?

- Так, ще те стерво! Вона намагається зараз разом з батьками обкрутити Єгора навколо пальця і хочуть, щоб вона вийшла за нього для того, щоб їхня компанія повністю не розпалася, а потім забрати все, що маємо ми. Вони колись зруйнували вщент компанії наших батьків, а ми все це тоді відновлювали з нуля. Єгор ніколи не буде з ними співпрацювати, а тим більше одружуватися на тій пришелепкуватій, бо він кохає тільки тебе, вже давно- розповіла Іра. І тут я зрозуміла, що я дурна егоїстка, яка не вислухала його, не підтримала тоді біля квартири. Якщо я його дійсно втратила- я не зможу жити. Я кинулася бігти до клубу

- Іро, я така дурна, Боже, дякую тобі велике. Я вже завтра зателефоную тобі! Цьом!- я скинула слухавку та щосили бігла в обійми свого коханого. Чи вибачить він мені мою дурість? Господи, я така дурна! Мені треба багато чого навчитися, а особливо- почати довіряти чоловіку, якщо я хочу бути з ним. Тепер я впевнена, що Єгор ніколи мені не збрешить і розповість мені про все, що його турбує і поділиться таємницями минулого.

Я зупинилася біля входу до клубу. Серце калатало- чи то від бігу, чи то від передчуття зустрічі. Охорони не було. Я штовхнула двері та зайшла. Відлуння ударів у боксерських рукавичках проносилося по всій площі кімнати. Вона була досить великою- великий ринг, багато спортивних тренажерів, гантелі, великий диван і багато іншого. Також побачила ще двоє дверей. Я тут вдруге, тому і гадки не маю, що за ними знаходиться. На рингу в тому ж самому образі стояв Єгор та бив по боксерській груші.

А я не могла відвести погляду. Серйозний, зосереджений, холодний вираз обличчя, трішки спітнілий. Футболка злегка прилипла до його спини. Я одержима... Не можу без нього, занадто глибоко він зачепив моє дівоче серце. Поглянула на годинник. 1:50. Я встигла.

Спустилася з останньої сходинки та пішла до нього. Мої підбори теж ехом розносилися по залі. Єгор припинив бити грушу і перевів погляд на мене. Глянув здається на годинник на стіні та посміхнувся. Я мовчала. Він теж. Зняла взуття, кинула його біля дивану, який стояв неподалік від рингу. Моя сукня дозволяла мені вільно перелізти через оці мотузки. Я встала з підлоги та повільно підійшла до Єгора. Руки сховала за спину та скріпила. Підняла голову та заглянула у глибоке синє море, в якому вирувала незвична для мене ніжність. Зібралася з силами та заговорила:

- Ти був правий, я дурненька- тихо розпочала я.- Це мій перший досвід у стосунках і мені чомусь складно почати довіряти. Але, я справді повинна була залишитися з тобою тоді, що підтримати тебе, а не діяти на емоціях та бігти від тебе. І мені важливо, щоб ти нічого від мене не приховував. Я хочу знати, що тебе турбує, хочу знати твої таємниці минулого, хочу бути твоєю підтримкою. Я довіряю тобі! Вибач мене, що я втекла від тебе вдруге за сьогодні. Коли біля тебе хтось крутиться- мене розриває зсередини, я готова їх розірвати. Не хочу, що вони всі були біля тебе! Я- твоя єдина!- виговорилася я та тикнула в його груди пальцем. Єгор весь цей час мовчав, не перебивав мене, за що я йому дуже вдячна. Взяв мою руку та почав говорити:

- Здається, що твоя суперсила це тікати від мене. Точніше не від мене, а від подібних ситуацій. Тоді, будемо разом вчитися, я хочу, що ти ні на мить не сумнівалася у моїх почуттях до тебе та вчинках. І ти не маєш за що просити вибачення. Це я ідіот, що відпустив тебе тоді, треба було відразу ж побігти за тобою і заспокоїти, але треба було з тією розібратися, що я і зробив. Сподіваюся, що вона більше не заявиться сюди. А якщо таке станеться, то я дозволю тобі з нею зробити все, що ти захочеш- його руки лягли на мою талію та притягнули до свого тіла

- Єгоре, вибач- тихо сказала я, на що він тільки похитав головою

- Мовчи, ти не винна, це я все. Потрібно було відразу ж тобі розповісти про все. Але це я перенесу на сьогоднішній ранок- тихо промовив мені на вушко та потягнув мою мочку

- Ти знав, що я прийду?

- Я відчував і ні на хвилину не сумнівався у тобі та твоїх почуттях до мене

- Я так тебе кохаю- прошепотіла йому я на вушко

- Я знаю. Але я тебе більше, кокосику- зовсім легенько торкнувся моїх вуст. А мені цього мало... Хочу таких же гарячих поцілунків, як тоді біля клубу...

- Моє ведмежа- тихо сказала я та погладила його щоку. Зробила хитру посмішку та опустила руки до країв футболки.- На чому ми там завершили?

- Ніколь... Що б зараз не сталося, я не буду тиснути на тебе, ти ж знаєш- я кивнула та потягнула вверх його футболку. Відкрила собі вид на його треноване та засмагле тіло. Неймовірний чоловік! Моя шкіра дуже легко хапає засмагу і я теж була злегка рум'яна. Провела руками від пресу до його плечей та охопила міцну шию. Неймовірні м'язи...