4 розділ. Поява ворога...

Єгор

- Ідеальна робота- її язичок пробігся по вустах

- Тобі личить- засміялася дівчина та почала стирати з мого обличчя свою помаду тендітними пальчиками

- Пішли до наших?- запитав я в неї. Але її погляд щось був дуже хитрим і свідчив, що вона щось придумала

- Краще поїхали звідси... до тебе- щічки Ніколь ледь помітно почервоніли. Торкнулася моїх вуст та притиснулася міцніше

- Бажання дами для мене закон. Ніколь, не бійся, я не змушую тебе ні до чого і не буду цього робити- піднялася на носочках та знову зовсім легенько торкнулася моїх вуст

- Дякую. Я так кохаю тебе

- Я теж тебе кохаю. І можу нарешті обіймати тебе та не відпускати нікуди- ми пішли до моєї машини. Кирила та Іри ніде не було видно, нехай відпочивають, за неї я не хвилююся, бо з нею поряд справжній чоловік, я в цьому вже давненько переконався. Думаю, що завтра вони нам розкажуть, як Іра тій Інгі коси повисмикувала. Я відкрив двері машини, дівчина зупинилася та поглянула на мене:

- Моя сумочка...

- Вона на сидінні- повернула голову та побачила її

- Дякую- піднялася на носочки та поцілувала мене. Ледве відірвався, це дуже важко. Скільки я мріяв про її поцілунок, скільки разів вона мені снилася, і зараз я все це відчуваю. А сни були дуже гарячі... Щасливий, напевно, вперше за життя мене переповнюють такі почуття. Я вже завів двигун та тримав курс до своєї квартири. Паралельно дивився на Ніколь і також ловив її погляди на собі

- Про що думаєш?- тихо запитав, зупинився на світлофорі та повернувся до неї обличчям. Вона також повернула голову до мене

- Про те, що я не хочу ні хвилини бути без тебе- тихо відповіла Ніколь

- І я теж. Я хоч і дорослий чоловік, але боявся страшенно і вперше в житті, що ти мене відштовхнеш та не впустиш у своє серце, бо я занадто старий для тебе- вона тихо засміялася

- Ти не старий, навіть викинь ці думки з голови. Ти чоловік у самому розквіті сил. І ти дуже привабливий- на цих словах закусила нижню губу, рука дівчинки опустилася до краю моєї футболки і вона поклала її на прес, при цьому тримаючи зоровий контакт. Моє дихання стало важчим і я ледве себе стримував, щоб не зупинити автівку на узбіччі та прямо тут не розпочати заплановане. Але я стримувався.

Зелений загорівся і я рушив з місця, а дівчина задоволено посміхнулася та перевела погляд на дорогу. Що ж, тепер моя черга гратися з тобою, маленька. Праву руку поклав на її оголене ліве коліно, стискав та гладив, підіймаючись все вище і вище. Ніколь майже не дихала і хрипким голосом запитала:

- Що ти робиш, Єгоре?

- Те, що ти робила зі мною- її шкіра на дотик, як у немовляти. Дівчина трішки сповзла на сидінні та відкинула голову на підголівник. Я ж уже тримав руку на середині бедра і повернув кермо на право, заїжджаючи на територію житлового комплексу. Я заглушив мотор, відстібнув ремінь безпеки свій та Ніколь і дав волю почуттям. Перехопив її талію руками та обережно посадив собі на коліна, як вершницю під здивований писк дівчини

- Твоя сукня така сексуальна- прохрипів їй я на вушко та потягнув за мочку

- А ця футболка тобі так пасує, але в цей момент між нами є такою зайвою на твоєму привабливому тілі- поцілувала мене в шию і я гарантую, що там є трішки помітний слід від її помади. Одного мені мало

- Постав ще- попросив її я 

- Ммм, перший раз бачу перед собою чоловіка, який хоче бачити сліди від помади на своєму тілі та прямо благає їх поставити. Гаразд- і почала інтенсивніше мене цілувати. Я ж спустив руки зі спини на її сідниці та стиснув. Ніколь востаннє торкнулася шиї та подивилася в мої очі

- Готово. Потім поглянеш і оціниш- запустила руки у моє волосся та тихо зітхнула

- Я навіть не буду перевіряти, там все ідеально, я це знаю. А зараз... моя черга- припав до її вуст та відразу ж відчув гарячу та нестримну відповідь. Ніколь вигнулася у спинці та простогнала мені у губи. А я ж ще більше стиснув її сідниці та продовжував цілувати. Кисень... його вже не було і ми відірвалися один від одного перевести дихання

- Ходімо до мене. Обіцяю нічого не вимагати від тебе, хоч і хочу до безтями тебе- вона водила руками по моєму волоссі

- Пішли- я відкрив двері і першою вилізла дівчина, а я за нею. Піднялися ліфтом на 7 поверх і вийшли з нього. І яким було моє здивування, коли біля квартири стояла наша з Ірою троюрідна сестра Віта, яка весь час відколи стала дорослішою почала липнути до мене та будь-яким способом привернути мою увагу. Я стиснув руку Ніколь і прошепотів на вушко:

- Вона мені ніхто. Я її ненавиджу за те, що її рідня зробила з нашим бізнесом. Вона завжди липнула до мене, а я ні в яку не звертав на неї уваги. Це наша троюрідна сестра- невпенено кивнула вона та пішла за мною

- Єгорчику, ну нарешті, я вже зачекалася- проспівала вона

- Йди звідси!- прогарчав я

- Я маю до тебе цікаву пропозицію, вислухаєш? А це ще хто?- кинула погляд на Ніколь

- Моя наречена- впевнена відповів я та сховав Ніколь за спину

- Дуже смішно. Я- твоя наречена. Так так, батьки хочуть нас одружити, щоб зберегти свою компанію, яка вже почала зазнавати збитків, а ти- вигідний варіант, тому готуйся до весілля- моя рука похолодніла, дівчина відпустила її та кинулася до ліфту

- Ніколь стій!- крикнув я та кинувся за нею. Вона висунула руку вперед і я зупинився

- Єгоре, не треба. Просто... Дай мені час все обдумати та вирішити, що робити далі. Ти ж одружишся...- я не зміг слухати більше її маячні, тому взяв її гарне обличчя в свої руки

- Мовчи. Цього ніколи не станеться! Вір мені. Не йди, будь ласка! Кохана...

- Я піду, дай мені хоча б декілька годин- вона вислизнула з моїх рук та натиснула на кнопку, а сльози вже почали збиратися в її карих очах

- Я буду у своєму клубі, через 2 години чекаю тебе- заплющила очі і сльози вже полилися з її очей. Я хотів кинутися до неї, але двері як на зло зачинилися. Я запустив кулак у стіну. Зараз я відчуваю лише ненависть до рідних Віти і її самої. Я голосно видихнув та підійшов до стерви, яка стояла та насмішкувато дивилася на мене