254 515
“А ти люби!”
Анотація до книги "А ти люби мене"
Яке мірило для справжнього чоловіка? Це поняття має багато складових, і кожен з нас вкладає інший сенс, заснований на власному досвіді. Мій справжній чоловік виявився з родзинкою, бо його любов не в тілі, вона в очах. З любові до мене він ладен був зректися нас, бо ми не пара для прикладу, ми - прокажені для осуду. А ви засудите нас? Назвете мене божевільною? Хапайте мірило, я покажу вам, що справжній чоловік - це не ходяча харизма на двох ногах, а любов на чотирьох колесах.
Обкладинка від моєї чарівниці Дар'ї Новицької
Обкладинка від моєї чарівниці Дар'ї Новицької
Зміст книги: 30 глав
478 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиА що тут скажеш...
В кожного свої недоліки....
Дякую
Наталя Табака, і як раз ця зустріч показала, хто якими недоліками страждає:)))
Ну чогось подібного я і чекала. Вчинила б так як Ірина. І правильно всім у кого не вистачає клепки - по боку, а хто зможе прийняти і порадіти- ласкаво просимо.
Світлана Герасимчук, певно, будь-яка матір відреагувала б якось так, якби донька познайомила з обранцем, який пересувається на візку. Це ж тільки собі уявіть, які там картинки в жінки в голові миттю наскладалися!)))))
Це була помилка Ірини, варто було сказати про його фізичну ваду одразу, запрошуючи познайомитись. Дарма вона змусила Влада то все почути. Не дуже мудре рішення Ірини. Оптимістка)).
Інна Камікадз, я ж кажу - оптимістка))
Дякую!♥️♥️♥️ У мене аж дихання сперло... Хоч мамі і не сподобалося, то могла ж би потерпіти.(( А сестра... Блін... Аж розколотило.
Надіюся, що вони все ж справляться і Владу не стрельне в голову, відмовитися від Ірини.
Valentina, може й стрельне)) Соцмережами стільки мемів гуляє про непослідовну логіку жінок, а про чоловічу чомусь ніхто не говорить:)))))))))))
Дякую!♥️ Як ви тонку дали зроміти Владові переживання. Для мене це дуже близьке, хоч не мене особисто торкалося, а самої рідної людини. Хотілося тим хто образив, очі повидирати і пасма повисмикувати. Дуже за Влада болить.(╯︵╰,)
Елена Нечипорук, ну вони ж знають краще. Бо з боку видніше. Одвічна логіка:) І козирне: "Я життя прожила. От доживеш до моїх років, то побачиш!!!"
Інно, так важко мені коментувати цю історію... Дай Бог Ірі та Владу щастя!❤️❤️
Alenka Fedorenko, я мушу зробити її найщасливішою:))
Як часто ми недооцінюємо силу слів!!!......
Впиваюся кохання шалом,
П'янкими і гарячими ночами...
Але що далі буде з нами?
Мені її ще й досі мало!
Любов нас тихо огорнула,
Пристрасть охоплює "на раз"!
І все,здається,вже гаразд...
Але тривога не минула.
І недаремно.Мов шуліка
На землю злі слова спустили!
Одразу руки опустились :
"Каліка!"Справді,я ж - КАЛІКА!!!
Слова шмагнули по обличчю,
По нутрощах жовч розливалась,
Від болю серце розривалось....
І роздирали протиріччя!
Мені здавалося,що я - стіна!
І що слова не можуть зачепити.
Але словами можна вбити!!!
І це жорстока правда від життя.......
Перечитала продовження декілька разів.Від емоцій мало не задихнулась!Мусила дві години крутити педалі,щоб заспокоїтись,але помогло як мертвому припарка!!!Ось тобі реалії життя!Але це все квіточки!!!Добре,що є гроші,підтримка і все набагато м'якіше!!!А якби був на місці того ж Артема?!?(дуже рада,що знову з'явився!)Як би себе повів?Встояв би,коли весь твій світ в руїнах і ,здаться,немає вже майбутнього???Не можна ховатись!Краще дивитись стахам у вічі,тоді вони не матимуть над нами влади!
Ой,вибачте!Що це я???Занесло....
Елена Нечипорук, Ой що правда, то правда.
Маніакальна любов матері до сина, до нічого хорошого не призвела, але й вона, ще те стерво. От з Владом, буде біда якщо він не переборить свої комплекси і не буде сильним. Щоб він з Ірою були щасливі. Дякую за главу.
Інна Камікадз, (｡•́︿•̀｡)
Ох!
Так прикро.....
Та й довго ж тирмався Влад! А це почало його "наздоганяти", раз відреагував на слова чужої(!) людини.... Тож, Іринко, ТРИМАЙСЯ!!!! Так вже склалося, що все тримається на тендітних плечиках жінки.... А чоловіки - вони й здорові такі ніжні та тендітні створіння, так їх легко "образити"...а тут....певні "негаразди" зі здоров'ям Влада, ще добряче попсують крові нашій Іринці..
Але!
Дуже сподіваюсь, що за свої "вибрики" Владусик чесно відтанцює свої коханій майстрині
Щиро дякую❤️❤️❤️❤️
П.С. А Артемко, виявляється, неабИякий Дотепник :)))))))
Інна Камікадз, Якщо хоче,то ми йому можемо і реальну організувати! :)))
Як ви важко звикнути, що ти каліка, а коли тобі починають на цьому наголошувати... Владу не позаздриш. Та треба триматися.
Інна Камікадз, Звичайно можливо, всі проблеми у нас в голові.
Йолоп...
Все намарне..як Іра взнає, що забив на реабілітацію...хана тобі...
О ...почалося....
М д а , почути ,,каліка" від чужої людини , неприємно, але жити можна...
А от , якщо це звучить з вуст ,,потенційних родичів"...то вже трохи важче..
Але бути ,,калікою моральною" гірше , ніж ,,калікою "в фізичному плані...
Іро, терпіння тобі ...бо Владові ,,перепади настрою" , ,,і я нінащо не годен"не одноразово прийдеться долати....
Дякую
Інна Камікадз, Та видно, що його плюююююющить
Н-да круто вони розібралися з боргами Ігоря-респект Гожому, я думаю якщо б розмовляли з батьком то результат був би інший, а так маман пожинає плоди. Я думаю як би Влад і Ірина не готувались до оборони всеодно виявилися не готовими, особливо Влад, але ж у нього є Ірина-вона не відступить))))
Світлана Герасимчук, стовідсоткоко інший, але маман дуже оберігає синочка. Як, зрештою, і кожна мама, але її чадо накосячило конкретно. Біда в тому, що вона цього не усвідомлює, або не хоче цього робити:)
Обзивають і не калік, всі це по-різному сприймають. Багато хто розумові розлади заробляє, сподіваюсь, він достатньо сильний, щоб впоратись з цим. З огляду на початок книги, нервів він таки попсує своїй майстрині, гівнюк). Тримайся, Іринко)).
Iryna Mykolayivna Duduk, гівнюк натуральний! :) Він не усвідомлює, що, по суті, живе у коконі, де над ним усі трясуться, а реальний світ не такий поблажливий.
Ох, які ж вони зефірні... милота просто❤ Частіше їх на диван, щоб думок менше у головах було)))) Ідеально ж підійшли❤
Міла Федорук, Зефір у рожевому буде завтра. І не такий він солодкий, як здається:)❤
А от я трішки засмучена, жодних подробиць (((. Лише післямова. До "гаряче" не допустили, десерт відібрали. Плакаю...
Інна Камікадз, Не маю жодних сумнівів, просто перший фізичний контакт завжди особливий)). Хоча, сподіваюсь, вони в подальшому ще більше це розсмакують і Ви нас пустите до виру їхніх емоцій та почуттів)). Проте, знову ж, це - лише моя суб'єктивна думка, а Ви - авторка, Вам вирішувати)).
Мені сподобалося, як делікатно і в той же час сильно описали інтимні стосунки між цими двома. Без пафосу, надлишку емоцій та недоречної в даному випадку "ванілі". Вийшло правдиво.
Лариса Гаврилюк, та яка ваніль! Влад трусився, щоб не опростоволоситися, а Іра, доведена до кондиції, мусила стати вершницею:))
Розпусно?..Можливо.Зате як солодко обом було!.......
Сонячний зайчик весело стриба,
А я боюсь розплющувати очі.
У світлі дня розтанула мана
І пристрасть залишилася у ночі!
Гарячий погляд плечі пропіка,
Нагадує,ЩО вчора відбулося.
Торкається,цілує,обійма,
З зітханням видихає у волосся....
Втішаюсь дотиками,тану у руках,
Під поглядом безсовісним палаю...
Можливо нас осудять,скажуть:"Жах!!!"
Та тільки тут,із ним бути бажаю!
Не хочу ідеального - вже мала!
Хочу надійного,єдиного,мого!!!
На осуд інших наплювала.
Ми разом!Це наш вибір!..Тільки і всього......
У кожної Дульсінеї є свій Дон Кіхот!Шкода,що не завжди їм судилося зустрітись.Але коли зустрічаються - їм нічого не страшно!Як каже Іра(трохи перефразую):"Вони в одному танку!Відіб'ються і все здолають!"
Надія, Я вам дякую за емоції і інтерес до моїх відчуттів!!!❤
От, здавалося б, прості слова, а скільки в них впевненності та рішучості, скільки непохитної віри у свого чоловіка, у спільне майбутнє!!!!!
У мене навіть й на долю секунди не виникає сумніву щодо Іри та Влада:)
Я впевнена, що, хай, можливо, і тернистим буде їхній шлях до щастя, але воно, те щастя, буде у них НЕОДМІННО!!!!
І мені знову якось, ніби бракує слів. Так хочеться багато чого написати, а емоції зашкалюють, і сиджу та просто посміхаюсь :))))))
А ще на душі: тепло-тепло так стало:)))))
Щиро дякую♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️
Надія, Ірі щастя мушу начаклувати, просто воно дасться їй не так просто:))❤❤❤
О, так...обоє здолають...
Обоє зможуть....
Не легко буде,...бо той візок... і у Влала ще не один,,упадок у відчай" буде...
Але разом, здолають ...
Дякую
Наталя Табака, Від вас суть не приховаєш:)) У Влада буде конкретний упадок у відчай!
Дякую!♥️♥️♥️ Я просто мурмурчу! Насолода для очей! Які ж вони класнючі! Влад, налаштований рішуче. Для нього це, як вперше і мабуть востаннє. Ірі все вдалося, смілива дівчинка!:)
Про можливе, негативне, не сьогодні. Хочеться купання в сонячних променях!
Valentina, Сьогодні лиш про хороше, бо погане ще їх наздожене. Нехай тішать сонечком, бо грім незабариться:)
я люблю десерт отримувати, а не думати про нього
Дуже ніжно, інтимно, але в жодному разі не вульгарно! ❤️
Стася Павлів, Хух, добре, бо трохи хвилювався, чи не переборщила:)❤
Ох і гаарячеее.... Аж немає слів
Інна Камікадз, на мою суб'єктивну думку ідеально) без жодної пошлості чи вульгарності, але дуже смачно та гаряче)
Сподіваюсь, продовження не забариться в особливий день - четвер)))
Інна Камікадз, У нас злива,але я не про те...Яяяк витерпітиии до четверга,коли кортиииить дізнатися,що ж даааліііі?!?!???Аж до мурашок....
Справжнім чоловіка роблять не слова,а вчинки!
Минуле тихо відпустила,
Та не вступається воно:
Перед ним двері зачинила,
А воно ломиться в вікно!
Затерпло тіло,серце коле..
Ні думати,ні дихати...
Життя,скажу я вам,не поле!
Його не просто перейти...
Так бути хочеться слабкою
І не тягнути все за двох...
Любові хочу і спокою
Від нього!Не від багатьох...
І бісер хочу я метати
Без поспіху і без образ!
Багато можемо кохати,
Але любити - тільки раз!
Valentina, ❤
Ірина таки відважна бо погодилася на стосунки з інвалідом, хай і красунчиком. Надіюсь вони впораються зі всіма негараздами.
Dana, І я вас розумію!Свого часу теж зробила СВІЙ вибір,Ламала стереотипи,стирала штампи,йшла проти течії!Так,інколи було важко,інколи виникав жаль,але....Вибір не змінила і не шкодую!Воно того варте!Адже завжди була бунтаркою(в розумних межах!)А люди....Знаю,що:"На чужий роток не накинеш платок"!А моя свекруха все казала:"Ще той не вродив,аби всім вгодив!"
Добра вам!Стійкості і віри!
Все вдасться,коли є бажання!Лиш залишається докласти трішки зусиль!
Як хочеться щасливим бути
По-людськи,по-простому,без бравади.
Щасливим щось ТАКЕ утнути,
Щоб потім було весело згадати!
Вона утнула....Здивувала тихо,
Погрозою рішучості дала.
Її хотів давно,шалено,дико!
Вона такою бажаною була!!!
Тремтіли руки...Пелена в очах....
І я здурів та запахом впивався!
Забув своє ім'я,де я,хто я..
Хоча таким живим давно не почувався!
В роті посуха,а у рухах - страх,
Адже себе оцінюю реально....
Зробив усе,що міг,що в моїх силах,
Аби їй підходити ідеально.....
Адже так хочеться щасливим бути
По-людськи,просто і не на загал...
Любити і слова любові чути
Й не розгубити почуттів запал.....
Дякую за чудову проду!Ірині - респект,все взяла в свої руки!Все вірно - треба пробувати!Зволікання не на користь!Тим більше,вона сама пообіцяла приїхати і......
Надія, Дякую❤❤❤
Ірино, Ви неймовірний майстер з опису інтимних сцен, як найвищого прояву кохання, не переступаючи межі пристойності і делікатності. І це мені дуже імпонує, бо уява домалює решту, не вульгаризуючи! Бо Ви проклали цей шлях таким, а не інакшим. Дякую Вам! З нетерпінням чекаю на продовження.
Інна Камікадз, Це говорить про багато що у нинішньому такому вульгарному світі, де все на показ! Ще раз дякую!
Дякую!!!♥️ Як чуттєво, і разом з ти розгублено й сміливо. Емоції переповнюють!
Valentina, вони тільки обережно куштують. Побачимо, чи дегустація пройшла вдало:)
Інна дякую за проду, емоції переповнюють. Ірина молодець да і Влад прикладає максимум зусиль))) І як завжди закінчили на самому смачному, а тепер думай, мучся а що ж далі.... Дякую)))
Світлана Герасимчук, а далі життя. Бо ніч мине, а проблеми нікуди не дінуться:)) Пробу зняли, тепер хай думають, підійшли один одному чи ні:)
Вчинки...розпізнавання найменших інтонацій...багато що говорять про Владові почуття...
А їхнє бажання...збиває зніг...навіть через екран гаджета...
Бабахнула перша бомба
Дякую
Наталя Табака, це тільки перша! А скільки їх ще буде на шляху до щастя:))
дякую вам за те що ви робите, на те що відкриваєте, пишете у своїй манері трішки сарказму, трішки смутку, трішки сміху та веселощів, трішки реалій, трішки нахабності та егоїзму, страху і невпевненості, але з тим є доза адреналіну, активу, руху та неймовірну кількість кохання, поваги, дружби та людяності, і все це складається у калейдоскопи ваших історій!!!
творіть і не зупиняйтесь!
Dana, дякую! Сарказм - це здорова самоіронія, яка вчасно лупить мене по потилиці, щоб я не скотилася в дурощі:))
Ох, Іннооооооо!.....
Мало!!!!!
Невимовно мало!!!!!
Тої тягучої насолоди від усвідомлення довгоочікуваного шансу на щастя для двох:)))
Де взяти сил та терпіння дочекатися продовження?!
Оце Ви нас випробовуєте!
Щиро дякую ♥️♥️♥️
Надія, Це наші герої беруть мене на витримку, бо іноді звертають із, заданого мною, шляху!❤
Вперше зтикаюся з оцим "сипати бісер", але в їх перепалці "прозвучало" це так авторитетно, ніби обоє відмотали строк)))) а ще дуже кумедно))))) От Інно, нахапаюся у Вас фразеологізмів і буду "понти ганяти"))))))
Nadia Hrytsiuk, У гарної дівчини повинні бути понти, щоб кавалери сипали не бісер, а діаманти:)❤
ну Інно ти молодець , вмієш на голках тримати..............(+_+)(^^)
Alessia Tymkiv, ну, таке, якось так виходить:))
Чоловік й на колесах чоловік! А мерзотник в кущах... Чекаю як наш герой рятуватиме принцесу))
Valentina, направду так! Згадується пісня Пугачової "Не имей сто рублей, а имей сто друзей":)))
Уупс!
Надія, Нііі,то я таке...
Дякую!♥️ Думаю, на рахунок бісеру Влад правий, віриш йому. А от бувший, падлюка, підставив не тільки Іру, а й батьків. Мало йому Захар дав.
Інна Камікадз, Я вже за них і хвилююся.(
Нові події, нові емоції, абсолютно нове забарвлення проди, але, незважаючи на неабиякі негаразди, так теплотна душі від тих глибоких та щирих почуттів:))))))
Не знаю, як Іра, а я, наприклад, стовідсотково впевнена в надійності Влада! Він - ніби та скеля в такому бурхливому не бентежному житті. А ще неймовірно підкупляє його телепатична здатність відчувати Іру та її емоції:))))
Щиро дякую❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Надія, о, це була прелюдія! А тепер починається заміс!
З підпискою Вас, Інно!
Бажаю безліч вдячних поціновувачів Вашого шалено-феєрично-казкового таланту!
Я читаю книжки і на Букнеті, і на Літнені. Так от Ви, однозначно, в моєму ТОПі. А на сьогоднішній день, взагалі, на ПЕРШОМУ місці. Так "нещадно" спантеличивувати мою душу вдається лише Вам, а події та емоції з книг ще довго тримають під враженням:)
❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Надія, ой, та ну! Я вже рум'янцем вмилася. Дякую.
Ну це вже занадто, Ірі що і після розлучення розгрібати проблеми Ігоря, а той "справжній чоловік" втік від них. Одне радує їхні стосунки з Владом розвиваються, ще й з букетно-цукерним періодом. Радію за них:) Дякую за главу. З еетерпінням чекаю на продовження. І вітаю з передплатою:)
Наталя Корендович, дякую Вам. У стосунках Іри та Влада починається новий виток, на візерунку долі з'явиться новий малюнок. А от який той малюнок буде - це вже питання! Бо минуле так просто не здається:))
Ви як завжди підкидаєте нові сюрпризи. Залишається чекати продовження))
Іра, Каюсь! Грішна! :)) Ви ж мене помилуєте:)))
Тепер чекаю суботи. Пані Інно, треба щось з цим робити, Ви змушуєте людей хотіти жити через день))).
Iryna Mykolayivna Duduk, обіцяю, що так і буде!)))
Диво❤️
Але ж не обліниться? Сіпаються ноги чи здається, та старатись треба!
Стася Павлів, А це точно:)
люблю, коли ранок починається правильно - з Інною Камікадз "під філіжаночку кави". сьогодні навіть слів забракло, щоб висловити враження від прочитаного. і тому я ледь з придихом написала одненьке слово: "Шедеврально"
Світлана Фецич, Дякую ❤❤❤
Інночко хочеться писати хвалебні оди на кожен написаний розділ роману . Я Вами захоплююсь як автором! Ви правда майстер своєї справи! З нетерпінням, як і інші ваші читачі ,чекаю продовження... Прочитавши вже енннуу кількість романів Ви залишаєтеся моїм кумиром.. Читаю і перечитую романи! Вже хто раз прочитав Ваші твори не залишиться осторонь.. Зичу і надалі натхнення та побільше читачів!
Оксана Сторожинська, Щиро вдячна за відгук! Мені дуже приємно. Чаклую, як умію, але вчитися також не забуваю:))
Торкнутися.....Відчути,що живий.Як мало потрібно....
Так легко,разом з тим так важко...
А шквал емоцій подих забива!
Беру,що можу.Відчуття вбивають...
Торкаюсь бажаного....А вона
Ніжними пальчиками мурашок пустила,
Попестила....Тулилася сама...
Тривожилась...І зізнанням прибила...
Очима мою душу вийняла вона!
Тепер люблю четвер!Приніс мені він диво!
Та твердо усвідомлюю одне:
Не буде усе просто і красиво!
Само собою щастя не прийде!
Хоча для щастя треба зовсім мало:
Тільки зробити перший крок...
Але для щастя треба так багато -
Тільки один зробити крок!!!
Елена Нечипорук, Давайте у фейсбук:))
шедеврально!
Світлана Фецич, Ой, червонію!!! Дякую ❤❤❤
Дякую!♥️ Як щемно, аж до сліз. Нейморвірно!✨
Інна Камікадз, Тааа, розчулили...
Згодна!
Четвер - просто неймовірний день!
Горло перехопило, емоціїї вирують, здійнявши бурю всередині, слів бракує.....
Інно, Ви, певно Чаклунка!
От як?! Як, скажіть мені, будь ласка, можна з 32 буков створити такий шедевр?! Як на двох сторінках вкласти цілий ВСЕСВІТ НА ДВОХ?!
До зриву даху просто!
Читала - не дихала.... Душа встигла і звернутись, і розгорнутись. А шалені емоціїї пробрали аж до кісток.
Мало....одного разу мало прочитати....пізніше ще перечитаю....
ЩИРО ДЯКУЮ НА НЕЙМОВІРНУ НАСОЛОДУ ДЛЯ ДУШІ❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Надія, В наш непевний час - душа, як ніщо інше, потребує поживи❤❤❤
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати