Липень 2019 року
Бісів липень! Надумав просмалити в мені дірку. Вулицями пересуватися практично неможливо, задуха така, що тільки під кондиціонером сидіти. Як добре, що він є у мене в автівці. О, Господи! Автівка. Кредит. Хоч би не забути внести чергову плату, бо я за останніми подіями трохи затуркана ходила.
Моє пежо вкрали, сестра ногу зламала, Ігор пустився кривого берега. Відчуваю, десять років шлюбу полетять коту під хвіст. Все частіше я замислювалася над словами Нати, яка наполегливо втовкмачувала мені, що стосунки не можуть бути токсичними, і з огляду на її багаторічний досвід спілкування з протилежною статтю різного віку та статусу, час зважити всі за і проти, та виставити перед собою першочергові пріоритети.
Під номером один – у мене йшла дитина. Біологічний годинник невблаганно цокав, на носі висіла тридцятка, а я досі пустоцвіт. Ігор на еко не погодився, пройти зі мною ретельне обстеження також усе часу не мав, вічно якісь відмовки знаходилися, а останнім часом почав пізно додому повертатися. Я грішним ділом подумала, що коханку завів, і навіть серйозно замислилася про розлучення, але, десь, місяць тому, випадково, почула його розмову по телефону, під час якої звучали слова «програв», «віддам», «гроші будуть». Як би сказала Ната: «Курва!» І в що вліз мій ненаглядний? Спочатку подумала, що проблеми з аптечним бізнесом, який він мав, але згодом почула нову розмову телефоном, де прозвучало слово «фішки». «Гравець?» - тенькнуло в голові, і час показав, що здогадка виявилася правильною.
Коли я це пропустила, як не догледіла, де були мої бісові очі, хто його зна’, аби падлюки повилазили. Це так я карталася. Хіба не дурепа? Після почутого, не кинулася шпетити чоловіка, а тихенько простежила за ним. І смішно, і грішно, але вирішила залишити звинувачення на потім, спочатку потрібно було перевірити достовірність своїх підозр.
Одного дня, як зазвичай, ми роз’їхалися роботами, принаймні, я вдала, що зробила це, а сама підступно простежила за Ігорем. Краще б він мені зраджував! На вулиці Лятошинського, отак собі спокійнесенько, мій благовірний припаркувався і подався до приміщення з яскравою вивіскою, яка нібито займалася продажем та ремонтом різноманітної техніки. Ігор пробув там до обіду, і звіти на роботі не горіли, нова партія закордонних препаратів на складі стояла без обліку, і ніхто його аптечний бізнес не тролив – усе пучком. Чоловік грав. Розмір його боргу я не знала, але пригадала, що останнім часом він говорив про проблеми з бізнесом і що нам доведеться трохи затягнути паски, адже прибутки від продажів впали. Тепер ясно чого. Я дочекалася, коли він покине приміщення, і без вагань набрала 102, повідомивши правоохоронців про підпільний гральний заклад. Ну, наша поліція, як завжди, конкретно затупила, взялася з’ясовувати мою особу, звідки у мене подібна інформація, та тому подібне. Одним словом, я пошкодувала, що вплуталася. Знайшла ще одну проблему на свою багатостраждальну п’яту точку. Проте, як виявилося, мала рацію. Через тиждень правоохоронці провели невідкладний обшук за вказаною адресою та отримали безпосереднє підтвердження моїх слів: у результаті було вилучено 15 комплектів для грального бізнесу - монітори та процесори, 15 гральних столів, гроші, отримані від нелегальної діяльності.
Ігор досі не знав про мою участь у цій підставі, благо, хлопці з ОРГАНІВ трапилися тямущі, і в сімейні розбірки не лізли. Я гадала, що на цьому проблеми чоловіка з гральною залежністю зникнуть, а борг потихеньку віддасться, та схоже прокололася. Вони тільки загострилися. Він поводився, наче дика тварина в клітці. Постійно зривався на мені, його все бісило, дратувало, наче наркоман без дози, а через декілька днів, я втямила, що доза знайшлася. Якось повернувся додому щасливим, радісним, з піднесеним настроєм, вибачався за грубощі, виправдовував їх проблемами на роботі, які йому вдалося розрулити. Ага, знайшов наївну!
Вдруге стежити за ним не поїхала. Одного разу вистачило по саму зав’язку. Я серйозно розглядала варіант з розлученням. Адже, щоб втілити в життя пункт під номер ОДИН – потрібно було знайти гідну кандидатуру. Ігор нею ставати не збирався, казав, що ми все встигнемо. А якось заїкнувся, що без дітей навіть краще і, напевно, отой рух чайлд-фрі не такий дебільний, як здається на перший погляд. Я осатаніла! І здається, таки зважилася відчикрижити десять років подружнього життя без жалю та прикрощів. Це шлях в нікуди. Ми хочемо абсолютно різного.
А, і пункт номер ДВА – нова автівка. Я без чотириколісного транспорту, як без рук, чи-то пак без ніг. Жовтеньке пежо пів року тому вкрали, а крадій досі не знайшовся. З огляду на обставини, мусила взяти в кредит червоненьку, гарненьку Toyota Yaris, яка перетворилася, як і її попередниця до цього, на пересувний салон краси.
Моє дітище прекрасного, під назвою «Орхідея», цвіло та пахло, давало гарний прибуток, розросталося, буяло, дозволяючи бути незалежною від чоловіка. Кредит я гасила сама, оскільки Ігор був проти такої покупки. Вважав, що громадський транспорт цілком підійде для моїх потреб, бо хіба ж у мене робота? Так, розваги для розманіжених панянок, що доять багатих папіків. Тільки йому й не снилося на скільки складно вести подібний бізнес, та не прогоріти, адже конкуренція в цій сфері діяльності шалена. Щоб вивести своє дитятко на гідний рівень, отримувати прибуток, завоювати клієнта – мені знадобилися роки. Тепер я пожинаю плоди наполегливої праці і розвиваю бізнес далі. На носу відкриття нової філії, котра буде орієнтована лише на спа-процедури. А для повного щастя, мені бракувало малого, крикливого пуцьвірінка. У Каті уже двоє, в Нати Квітка на підході, а я порожня. Нащо усе це, якщо нема для кого жити. Нема продовження.
#107 в Сучасна проза
#771 в Любовні романи
#362 в Сучасний любовний роман
кохання, справжні почуття, гумор та щастя на чотирьох колесах
Відредаговано: 27.05.2021