То все червоний перець винен))) Якщо його додати в каву, то виходять дуже несподівані словесні перепалки))) Найцікавіше — у розділі. Запрошую, якщо ще не читали.

Ейден повідомив Рейну, що тепер він працює з Кассією. Як бачите, Рейн безмежно зрадів)))

— Я мало що знаю, Рейне, але ми розберемося. Точніше, ти сам. Ти тимчасово звільнений від роботи мисливцем і займаєшся розслідуванням цих портальних аномалій. Вони не схожі на попередні. І коли ти вже з ними пов’язаний, то тобі ними й займатися.

Я насупився. Мені категорично не подобався такий поворот подій.

— Але я сам не впораюсь.

— А ти не сам будеш. Твоєю напарницею стане Кассія Тенвей. Вона вже дещо знайшла і, схоже, теж пов’язана з цією таємницею.

Я ледь не застогнав від відчаю.

— Що? Кассія Тенвей? Тільки не вона!

Кассія теж у захваті)))

Я була зовсім не рада, коли Ебігейл повідомила, що тепер мені доведеться працювати в парі з Рейном Тіснаром.

— За що мені це покарання, Ебігейл? Невже Ейден не міг когось іншого взяти?

— Ви якось пов’язані, моя люба, — спокійно відповіла вона. — В тебе немає вибору. Його амулет, голоси, що говорять лише з вами, зв’язок із символом… Ви маєте розгадати, що відбувається.

— А так не хочеться…

— Ти ж сама сказала, що голос повідомив про мисливця. Рейн і є ним. Навряд чи твій голос мав на увазі когось іншого.

Я важко зітхнула. Я знала, що маю знайти мисливця, але я не думала, що ним виявиться саме Рейн. Мені не залишалося нічого іншого, окрім як погодитися. Сподіваюсь, Рейн так само незадоволений нашим вимушеним партнерством, як і я.

Кассія вчить Рейна ввічливості)))))

— Каву зробиш, Кассіє?

— Я тобі що секретарка? Чи нянька? — я сердито склала руки на грудях. Що він собі думає? Я не збиралася його обслуговувати.

— Тобі важко чи що?

— А чарівне слово?

Я сподівалася, що Рейн хоча б згадає про ввічливість. Та де там!

— Швиденько!

— Не боїшся, що я тобі замість цукру туди червоного перцю добряче насиплю? — тепер вже я хитро всміхалася, уявляючи, який ефект на Рейна справить моя фірмова кава.

— Люблю гостреньке, — підморгнув мені цей нахаба, ковзнувши поглядом до мого декольте. І чому я саме сьогодні вдягла джемпер з вирізом? Він тепер що весь день буде витріщатися на мої груди?!

Я відвернулася і попрямувала до кавомашини. Додала в чашки свою фірмову суміш спецій, не пожалівши для Рейна перцю, а вже тоді залила каву. Побачимо, як йому це сподобається. Не ховаючи усмішки, я поставила перед ним чашку ароматної паруючої кави.

— Дуже гостра? — Рейн взяв каву і примружився, дивлячись на мене поверх чашки.

— А ти спробуй, — підморгнула я йому.

І на мій подив Рейн прийняв виклик — спокійно відсьорбнув кави і застиг, стиснувши щелепу. Схоже, він щосили намагався втриматись і не закашлятись. Я чекала. Він зробив ще ковток. Я здивовано підняла брови. Невже я так мало перцю йому насипала? Наче ж не пожаліла.

— Цукру не мало? — не витримала я, щоб хоч щось не спитати.

Рейн знову примружився, але нічого не відповів. Лише взяв ложечку і розмішав каву краще. Зробив ще ковток і різко поставив чашку на столик, ледь не розхлюпавши. І нарешті закашлявся.

Мої губи мимоволі розтягнулися в широкій, переможній усмішці. Все-таки перцю я насипала добряче.

І відео, як Рейн пив каву.☕️

Читати: "Спадкоємці Безодні" 

Запрошую до моїх соцмереж:

✨ТГ-канал про мої книги

✨ТГ-канал з обкладинками й артами

✨Інстаграм

✨Фейсбук

✨ТікТок