Це була сучасна, простора і затишна квартира у стилі мінімалізму: панорамні вікна з важкими сірими шторовими портьєрами, простора зона вітальні з м'яким диваном кольору мокко, лаконічні меблі з темного дерева, приглушене тепле світло вбудованих світильників та ідеальна чистота, розбавлена лише парою стильних картиною на стінах. Тут панував запах дорогого чоловічого парфуму, кави та абсолютної ізольованості від зовнішнього світу.

— Знімай мокре пальто... — м'яко мовив я, сам починаючи обережно стягувати з її плечей важку, просякнуту дощем тканину.