Оце так перша зустріч!
Наші потраплянці в книзі "Потраплянка для Лиса" нарешті познайомилися! Яким же було це знайомство? Давайте подивимося!

Знову повернувши погляд на стелю я все намагалася пригадати, що ж трапилося раніше: я читала, потім зробила звичну тілесну практику та сіла медитувати…. А потім… Потім…
Я одним ривком підскочила на ліжку, прийнявши сидяче положення. Від спогадів про нереальну, неможливу пригоду з приземленням на іншосвітній стіл, моє серце голосно загупало аж у вухах.
— Ні-і-і! — я притисла долоні до обличчя з жахом роззираючись по сторонах. — Це не може бути правдою… Це не може бути правдою…
Шепотіла я, не в силах контролювати власний погляд, який, метушився кімнатою, виловлюючи деталі, що лише підтверджували зворотнє: «Може!».
— Крх–хр-кхр-хкхр, — з-під ковдри, яку я з себе скинула, коли підскочила, почулися дивні звуки.
Я скрикнула від несподіванки, і ривком витягла з-під неї ноги, відповзаючи назад, та підтягуючи коліна до грудей.
Ковдра ворушилася. Я з жахом дивилася на неї, подумки судомно продумуючи варіанти своїх дій. Якщо це щось небезпечне: що я можу зробити? Я роззирнулася, помітивші на тумбі підсвічник. Вхопила вільною рукою. Важкий. Підійде.
Але спочатку варто визначити рівень небезпеки.
Щось під ковдрою продовжувало ворушитися і пихтіти.
— Тьфукрх, грхкх.
Невідоме створіння, схоже, нарешті знайшло вихід на волю, тому що ковдра припинила так хаотично підскакувати, а тоді з-під її краю показалася перната голова… голуба?
Приголомшено дивлячись на це явлення птаха народу, я повільно опустила руку з підсвічником, яку тримала напоготові та витріщилася на птаха.
Він незграбно виплутував з ковдри лапу. Голуб був доволі скуйовджений та якийсь… побитий життям, чи що. В мене навіть докори сумління почалися, що він через мене так постраждав. Птах нарешті вивільнив лапу з ковдрового полону та люто зиркнув на мене.
—- Притрушена, чи що?! Я все пір’я зім’яв!
—- А-А-А-А-А-А-А!!! — заверещала я, та запустила таки підсвічником у напрямку птаха.

І комікс для тих, хто любить роздивлятися картинки.
Як ви вважаєте, чи зможуть ці двоє потоваришувати після такого знайомства?
Підписуйтесь на мої соцмережі, там зазвичай набагато більше візуалів та цікавинок. (Зображення клікабельні)
Дякую за вашу присутність! З любов'ю, Асея Мітрель. ❤️





19 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️ ❤️ ❤️
Асея Мітрель, ❤️❤️❤️
Уявляю собі,смішно.
Svatik Lana, Голубу не дуже)))
А потім всі дивуються, чому Мішельтор такий "скуйовджений")))) то вікна, то підсвічники)))
Юлія Бор, І не кажи! Бідолашний голуб!☺️
❤️ ❤️ ❤️
Оксана Соловій, Дякую❤️
Класний комікс ❤️
Ніка Річ, Дякую❤️
❤️❤️❤️
Кіт Анатолій, Дякую❤️
❤️❤️❤️
Наталя Дотепчук, Дякую❤️
Хі-хі-хі)))
Олена Родан, ☺️☺️☺️
Емоційно))
Ромул Шерідан, ☺️ Це вже точно))
Бідолашний голуб)) Так постраждав. Комікс супер!❤️❤️❤️ Треба тепер цих двох якось подружити)))
Анна Потій, Мішельтор не злопам'ятний)))
❤️❤️❤️
Крісті Ко, Дякую❤️
аххаха))) Весело)
Ганна Літвін, Так і є) Дякую❤️
Чесно, можна так і переляк схвалити)))
Анастасія Газе, Це точно☺️
Класний момент, ахах ♥♥♥
Лія Лісова, Дякую❤️
Аха- ха. Яка зустріч
Анастасія Ешер, Незабутня☺️
Супер
Полтавчанин, Дякую❤️
Комікс -агонь!?
Ірина Мовчан, Рада, що сподобався!❤️
Ахаха, дуже прикольно і смішно ❤️
Морвенна Мун (Morwenna Moon), Дякую☺️❤️
❤️❤️❤️
Джул, Дякую❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати