Я повернулась і хочу трохи поговорити, поки прокрастиную написання найважливішої сцени ключа 3.

Так, знаю, швидкість друку 1 сторінка в два тижні – розчаровує.
Проте запевняю, те що на вас чекає – варте всього часу світу.

І поговорити я хотіла не про це, а про деякі деталі світу, що поступово вплітаються в оповідь. 

Веганство.

Так, в королівстві Сезере не їдять м’яса та не займаються тваринництвом.
Ця частина мені дуже подобається, бо я вважаю “Кайдани у спадок” реабілітацією після усього написаного мною темного фентезі.
І поки це вдається.

Хоча, мені важко. Я не уявляю життя без м’яса, тому збагнути яким має бути раціон, щоб ціла культура так жила (ще й до 150 років в середньому)... нелегко.

Не зрозумійте неправильно, реалізм в фентезі мене мало цікавить. Просто хочу залишити тут лагідне нагадування про важливість піклування про себе. Слідкуйте за своїм раціоном та балансом поживних речовин, є там м’ясо чи ні. Бо так само як в нашому світі немає просторових вітрильників, у нас немає цілющої магії.

Най Дракони вас бережуть: