Бути Везунчиком. А воно вам потрібно?
Може, краще бути жертвою? Або, взагалі, померти та не мучитися? Герої книги "Заповіт Везунчиків"
вибирають життя. З чистого аркуша. В новому незвичайному світі. Залишаючи минуле назавжди. Але це життя, а не існування.
А зараз про те, що робити, якщо ви не народились везунчиком. І варіант "жертва" вам також не до вподоби.
Афірмації мають дуже низький КПД, та дуже часто працюють, як в тому анекдоті про їжачка. "Я не хочу в туалет, я не хочу в туалет. Я не обіср...ся, я не обіср....ся".
Наприклад, якби Стівен, замість того, щоб працювати з причиною своєї залежності від їжі, доводив би, що все нормально, просто молодий зростаючий організм потребує додаткових ресурсів. Ця афірмація закінчилася б зайвою вагою, та іншими проблемами зі здоров'ям.
Потрібно змінювати спосіб мислення.
Замість "гарної людини потрібно бути багато" чесно сказати собі " я маю проблему, і проблема ця зовсім не надмірне споживання їжі. За нею стоїть щось більш глибоке". І тут ми знов повертаємося до питання про жертву. Жертвою бути зручно. Вигідно. Можна образитися на будь-яку людину, яка почне казати про зайву вагу. Неважливо, що це правда.
І я не буду казати - Стівен зміг, то й ти зможеш. Ні. Я скажу так. Стівен вибрав розбиратися, та діяти. І впорався сам. Але якби була потрібна допомога друзів, то звернувся б до них. Тому що везунчики своїх не кидають. Не ображають. Не осуджують. Підтримують.
Де ж знайти таких в нашому буремному світі? Далі буде...
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗгодна, афірмації працюють слабо. Я везунчики, точно знаю!
Tatyana Damchuk, О, супер, наше коло везунчиків стає більшим. І в реалі відбуваються схожі процеси. Цікаво буде послухати, як саме ви зрозуміли, що везунчик? Бо багато хто на платформі в коментах пишуть що навпаки, вони ходять по граблям...
Дякую за коментар!)
Не, жертвою не хочу. Хочу везунчиком. Давайте про них. Правда, щось робити буде потрібно. Але ж заради мети. Мій організм точно хоче мяса. І риби. Але після 20 все. Тренер сказав не можна.
Аркадій Щоткін, Люди хочуть бути везунчиками, а працювати для того, щоб їми стати не хочуть.
Складно розбиратися з собою, та шукати причину, чому вночі хочеться з'їсти зайвий шматочок. Простіше придумати причину, чому саме так буде правильно зробити. Або ти керуєш своїми забаганками, або вони тобою.
А от як так зробити, буде далі. Поки що можете згадати про керування гнівом. Це все про емоції, та можливість з ними працювати.
Класний візуал, затишний.❤️❤️❤️
Анастасія Коваленко, Цей візуал моя гордість! Вийшов на диво класним, при тому, що половину промпту я не прописувала) І розмістив саме так (правильно) всіх виключно ШІ. Тут і згадаєш теорію заговорів)))
Дякую за коментар.
Афірмація про "молодий організм, що росте" — це просто удар у саме серце всім любителям заїсти стрес (кажу як людина, у якої фото з дев'ятого класу — то окремий мем XD)! Тепер замість класичного "я не хочу в туалет" згадуватиму їжачка, хоча підозрюю, від цього нічний холодильник манитиме тільки сильніше.
А щодо статусу жертви — чиста правда: у сучасному світі це надзвичайно вигідно, і найхитріші вже давно врубилися в фішку. Головне — триматися своїх везунчиків, бо з ними ніякі екзистенційні кризи не страшні)
Олексій Цапович, І буде манити холодильник, допоки не зміниться стан, який до нього манить. Ніколи за весь час не намагалися дати йому назву? Тому, що манить? У Стівена це страх, що він не гідний, бо став вигнанцем. Є ще почуття провини "я такий слабкий, не можу втриматися, та перестати їсти". Але це про іншу людину з "Ластівочки". А є ще лють, алемце вже зовсім інша історія. Залежності живуть в станах, які нижчі за консерватизм (за шкалою емоційних тонів). І яка б людина сильна не була, з цим складно впоратися. Стівен зміг тому, що його страх був недавно отриманий. А ще знав - якщо йому дійсно буде потрібна допомога, друзі підтримають. Тому, що свої. Але про це - наступного разу.
Дякую за шикарний коментар!
Везіння - це, звісно, добре, але, на жаль, у житті надійніше покладатися на власні сили, ніж на щасливий збіг обставин.
Тіна Канті, 100% згодна з вами! Покладатися на власні сили потрібно обов'язково. А коли вони ще підкріплені везінням, фартом, та гарним збігом обставин - це як червона доріжка для будь-якої справи. І є люди, в яких саме так трапляється по життю. Вони і є везунчиками.
Дякую за класний коментар))
❤️❤️❤️
Ніка Річ, Сьогодні в мене день приємних смайліків)) дякую за сердечки та коментар))
❤️❤️❤️
Наталя Дотепчук, Трійця сердечок точно на вдачу) дякую за коментар!
Не знаю, але Стіву вже повезло! В чому? В безумовній прихильності командирки Понирко))
Ромул Шерідан, Точно)) Може, ця прихильність і була тим мотивом, який спонукав Стівена розібратися зі своєю задачею, хто зна? І мені приємно, що ви також радієте за молодят))
Дякую за коментар та позитивні емоції!)
❤️❤️❤️
Ханна Грей, Дякую)) надихаєте!)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати