Покращені люди. Люди Х без чарівних слів

Школа наукової фантастики · генетика, фізіологія, інженерія людини

У фантастиці є три чарівні слова, які перетворюють звичайну людину на надлюдину.

Мутація. Радіація. Генна інженерія.

Укус радіоактивного павука — і підліток лазить по стінах. Доза гамма-випромінювання — і вчений перетворюється на зеленого велетня. Ін'єкція сироватки — і кволий хлопець стає ідеальним солдатом. А десь народжуються діти з «геном Х», і в них з очей б'ють промені.

Як казка — чудово. Як технологія — майже повна маячня.

Але не тому, що людину неможливо покращити. А тому, що людський організм — це дві речі одночасно.

З одного боку, це конструкція компромісів, яку п'яний інженер-еволюція ліпив з того, що було під рукою. Без креслень, без можливості почати з нуля, з латками поверх латок.

З іншого боку, це божевільно оптимізована система. Там, де рішення працює, еволюція вичавила з нього майже все, що можна.

Звідси головна думка статті:

Людину можна відремонтувати й дещо покращити. Але за кожне покращення треба платити.

Тож Людина-павук вийде не таким уже й павуком. Галк — значно скромнішим. Капітан Америка — смертним. А Росомаха — вічно голодним.

Читати далі  >>>