Ось і все. Крапка. Або ж... три крапки?
Важко повірити, але це сталося. Історія «Літнього дощу» офіційно завершена.
Здається, тільки вчора Аліса обережно мазала подряпини на його руках, Сергій уперше випадково зізнався в почуттях, а ми всі разом були свідками, як Аліса кричали під зливою: «Я КОХАЮ ТЕБЕ!»⛈
Скільки всього ми пережили разом із ними: від першого несміливого погляду до тієї самої розмови на кухні, від сімейних драм і болю до вміння відпускати минуле й обирати один одного. Ця книга була не просто про романтику вона була про зцілення, про те, як знайти в собі сили пробачити і, найголовніше, дозволити собі бути щасливими.
Мені дуже хочеться вірити, що Сергій і Аліса назавжди залишаться в ваших серцях так само міцно, як вони залишилися в моєму. Але не поспішайте прощатися. 23 листопада вас чекає дещо... ?
Що саме? Поки що це секрет. Але обіцяю: це буде варте очікування. Слідкуйте за оновленнями, щоб не пропустити!

✳️ Дякую вам за кожен коментар, за кожну емоцію та за те, що ви були поруч із ними до самого кінця.
Напишіть у коментарях, який момент із книги став для вас найулюбленішим. Мені буде надзвичайно приємно прочитати це на фінальній ноті.
І пам'ятайте: навіть коли історія закінчується, літній дощ ще довго лунатиме у спогадах... ☔️
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМені завжди важко відпускати героїв, якось прив'язуєшся до них ☺️☺️☺️
Міра Гранд, Так, прощатися важко. Але іноді найкращий фінал не той, який залишає відкриті двері, а той, який дарує відчуття завершеності. ? Я, наприклад, після таких історій відчуваю спокій і ніжну усмішку, бо знаю: ця пара пройшла через усе, що для них приготувала доля, і дійшла до свого щасливого кінця. ❤️
❤️❤️❤️
Агнія Бурне, ❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати