Свіженький шматочок з новинки❗

— Ви мене не розігруєте?

— Навіщо? - дивується. - Ти моя помічниця і я хочу, щоб ти почувалась впевнено і незалежно. Ти маєш знати, що коїться у тебе за спиною. Він крутився біля блондиночки хвилин десять, а як побачив, що ти повертаєшся, відразу відійшов. Я весь той час за ними спостерігав.

— Чому ж ви мені раніше не сказали? - обурююсь його мовчанням. - Якщо хочете мені добра, треба було розповісти.

— Я збирався, але потім забув, - змахує рукою. - А з іншого боку, то не мої справи.

— А сьогодні стали вашими? - спираюсь ліктями на стіл, хилюсь вперед.

— Сьогодні так, - понижує голос і робить те ж саме, що й я. Він дивиться на мене не кліпаючи і, здається, я зараз потону в його очах. - В нас попереду важливі переговори і я не хочу, щоб ти весь час була схожа на квашену капусту. Твій хлопець козел, якщо кинув тебе через важливу робочу поїздку. Він не поважає твоєї роботи. Він не вартий тебе. Ти знайдеш кращого.

— Не знайду, - відводжу погляд. - Більше нікого не хочу. Краще буду сама.

— Не вигадуй, - тягнеться через стіл і знову торкається моєї руки, але цього разу ще й погладжує пальцем тильну сторону долоні. - Ти молода красива дівчина. У тебе ще буде дуже багато хлопців. Чи ти його дуже сильно кохаєш?

— Та не дуже, але все одно на душі кішки шкребуть.

— Все мине, - він оглядається та підносить руку. - Можна вас! - кличе власницю і та миттєво підбігає. - Нам ще келих найдорожчого хорошого вина.

— Зараз принесу.

— Дякую.

Знову повертається до мене, а я здивовано піднімаю брови.

— Ви ж за кермом, - нагадую.

— Це тобі. Розслабишся, заспокоїшся.

— Хочете мене споїти? - намагаюсь пожартувати.

Але здається невдало, бо Борисович навіть не ворухнув губами. Лише сканує мене проникливим поглядом. 

— Якби я хотів тебе споїти, то робив би це зовсім не так, та в іншому місці, - промовляє досить серйозно.

Мої щоки горять. Здається, ця мить настільки незручна, що хочеться провалитись крізь землю. Він наче нічого конкретного не сказав, але я не настільки дурна, щоб не відчути подвійний підтекст.

 

https://booknet.ua/reader/mi-bos-spokusnik-b462823?c=5186829&p=1

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Ось і все. Крапка. Або ж... три крапки?
Важко повірити, але це сталося. Історія «Літнього дощу» офіційно завершена. Здається, тільки вчора Аліса обережно мазала подряпини на його руках, Сергій уперше випадково зізнався в почуттях, а ми всі разом були свідками,
Ох, Бернаааард))) Оновлення "Відьми" чекає!
— Вона швидко вчиться, — озвався зі свого стільця Бернард. — Можливо, їй потрібен інший наставник, щоб розкрити потенціал? — Їй потрібен наставник, який не відволікатиме її під час роботи, — різко відповів Ренар.
Вибір обкладинки ...
«КУПИТИ БЕЗПЕКУ» — Одружись зі мною. — Ти хоч розумієш, кому це пропонуєш? — Чоловікові, якому терміново потрібні гроші. — Я не продаюся. — А я тебе не купую, Максиме. Я пропоную угоду. Історія
❤️подарунок від Ворона❤️
Любі, хочу подарувати промик на книгу Залежність Ворона❤️ G81UxHde Відпишіться, будь ласка, коли активуєте❤️ Тихої й мирної ночі✨️❤️✨️
⚡⚡⚡перша 1 000 переглядів⚡⚡⚡
✨Вітаю мої любі читачі!✨ Роман "Мій пульс належить тобі" отримав свою першу 1000 переглядів, першу рекомендацію і вже 48 додань до бібліотеки! ​Щиро дякую кожному, хто читає, забирає книгу до бібліотеки,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше