Що не так з «пограємо в любов»?

Окрім назви, яку я вважаю геніальною в тому контексті, якому вона є. До речі, момент з поясненням назви книжки вже є — сьогоднішня прода у вашому розпорядженні.

Продовжую знайомити вас зі своєю творчістю. І традиційно вже — про "Пограємо в любов". 

Ніколи мій першочерговий план не сходиться з сюжетом, який потім ви бачите на сайті. Бо ті герої роблять шо хочуть і не взагалі мене не слухаються. Дякую Богові — відвів мене від викладання у школі. Я ладу героям у голові своїй не можу дати, а то ще й реальним людям!


Перейдемо до суті. Що не так з книжкою? І які сцени взагалі мали бути іншими. Історія майже закінчена, тут можуть прослизнути спойлери, але я намагатимусь без них.

Перше.

Самі головні герої мали бути не такими. Катерина взагалі мала не вміти працювати за професією і тут я хотіла показати, що не обов’язково університетський фах щось вирішує в житті. Але Катя в нас дівчина з характером і подачки (мої та Дем’яна) їй не потрібні. Тож вона сама впоралась з роботою.

Головний герой теж мав бути не таким гарним котиком. Він у голові моїй був не емпатичним, замкненим і холодним. А на сторінках книжки ну просто став «породистий куточок».

Друге.

Тут мав бути любовний трикутник. Катя ж у нас дівчина порядна, а ще й працювати пішла. Тож ані кому, ані чого не винна. Окрім себе. І я навіть її підводила до того, що її дитині потрібний нормальний батько… підводила-підводила і вирішила з Дем’яна зробити того нормального батька. Тут без спойлерів — я і сама не знаю, в чиєму розумінні головний герой — гарний батько.

Короче, не зайшов мені той трикутник. Хоча погодьтесь — якби Катя знайшла собі іншого чоловіка й залишилась би з ним, це б було не зовсім передбачувано. Але я поки вважаю себе феєчкою казок, а не королевою драми, тож хай буде так.

Третє.

В якийсь момент я подумала, шо можна вбита головну героїню. Тут всередині мене боролися два жанри — сучасна проза, де можна все, і любовний роман, де треба хепі-енд. І якби я надала перевагу першому, то повісила б батьківство виключно на Дем’яна. Але пам’ятаємо — я феєчка казок про кохання, хоч і приправлених сучасними проблемками.