Ну що, панове... Двіж продовжується, і Дзен в ньому вже не сам))

Любий щоденнику! Моє серце сповнене радості. Нарешті в цьому суворому, жорстокому та непсраведливому, як ціни в “чорну п’ятницю”, світі в мене з’явилися друзі. Ну… якщо це можна так назвати.

...

Перша – Мія. Молода (я спочатку взагалі засумнівався, що доросла) дівчина з темними очима, фарбованим синім волоссям, рандомно заплетеним у косички, й виразом обличчя “я не така, як всі”.

В загоні ця юна леді відповідала за зв’язок, інформаційну безпеку (і небезпеку – для воріженьків) та дрони. Нарешті я мав можливість побачити місцевих “пташок” зблизька.

З нею б варто дружити – задля отримання корисної інфи, але ця дівчИна мене чогось одразу незлюбила. Вирішила, що я її буду домагатись, уявляєте?!

...

На фоні всього вищесказаного було кумедно дізнатись, що у вільний час вона займається… рукоділлям та рунічною вишивкою. От такого когнітивчика я дійсно давно не ловив.

Другий – Гембл, і от цю шафу з ніжками я впізнав одразу. Бо вже колись його бачив – на плакаті у відділенні Спілки.

...

Він точно на чомусь сидить – однієї “Растішки” тут було б замало. Про стероїди-анаболіки у цьому світі я не чув – але ж є алхімія, магія-шмагія, травництво і т.д. Способів приготувати всяку гидоту – мільйон. І мені таке не подобається. Як там казав Лебіга… “Засуджую!”.

Третій – Стью. Єдиний нелюд в команді. Не в тому сенсі, що жорстокий, деспотичний і взагалі цей… як його… аб’юзер, а просто не людина. Напіврослик.

...

Стью – медик. Бойовий медик, фактично – тільки з поправкою на “магічність” світу.

Має аптечку (приблизно відповідає розширеній військовій аптечці у нас) та комбінований техномагічний жезл. І от на жезл я реально залип.

Гей, не про те думаєте, збоченці!

Ну і, звісно, сам Мельхіор – суворий, потужний, як субмарина “Незламність” у затоплених тунелях львівського метро, зібраний, рішучий… І все таке. І вдягнений у сірий мілітарі-прикид – майже як я. З однією лиш різницею. Як казав Віл Сміт: “Мені костюм ЛИЧИТЬ!”.

Ось така от компанія. Разом з Дзеном - мав би вийти справжній дрім-тім... Але ж там, де Дзен, завжди є нюанси)))