Розділ 8

Джон, Михайло і Ганс розпочали новий день з наміром знайти джерела інформації про таємний Орден Сутінкових Тіней. Занурившись у роздуми над тим, де саме можна дізнатися більше про діяльність Ордену, вони вирішили зосередитися на пошуку людей або груп, які могли б мати цінні відомості. На щастя їхні товариші на планеті Трапіст - Ванго та Юлі підказали, що можна звернутися до місцевого архіву.

По дорозі до архіву земляни відчули, що за ними хтось слідкує. Відчуття переслідування змусило їх насторожитися, і вони неодноразово оберталися, намагаючись розгледіти можливо того, хто за ними слідкував. Але їм нічого не вдалося. То ж троє просто пришвидчилися.

Архів міста Вогняної Вежі в одному з віддалених районів міста. Вони сподівалися знайти там стародавні манускрипти або документи, які могли б пролити світло на Орден. Як тільки вони увійшли, їх зустріла працівниця архіву — жінка років тридцяти. Джон підійшов до неї і пояснив мету їхнього візиту.

— Ми шукаємо інформацію про таємні організації, особливо про Орден Сутінкових Тіней. Можливо, у вас є щось, що могло б нам допомогти? — спитав Джон.

Працівниця архіву трохи задумалась, потім кивнула і привела їх до старовинних архівів, які були заховані в віддаленій залі. Вона показала їм кілька томів, що містять записи про різні історичні події та організації.

— Тут є записи про багато старих товариств, — пояснила бібліотекарка. — Можливо, деякі з них мають згадки про ваш Орден. Але ці документи не завжди зрозумілі для неосвіченого ока. Будьте уважні.

Залишившись в трьох, Михайло, озирнувся і тихо сказав:

— Ви теж це відчули, правда? За дами хтось слідкував. 

Джон, який прийшов позаду, зупинився поряд і ківнув

— Так, я помітив кілька тіней, що рухалися за нами. Не зміг розгледіти, хто це, але відчуття не покидає, що це недобре. Можливо, хтось, хто не хоче, щоб ми дісталися до цього документа

Хімік, прислухаючись до розмови, нахмурився і додав:

— Є логічне пояснення. Якщо члени ордеру знають, що ми шукаємо їх, то вони слідкуватимуть за нами, щоб запобігти розкриттю

Михайло задумливо нахилив голову:

- Дісно. Якщо ордер існує і до нього входять впливові особи то вони можуть швидко дізнатися про наші пошуки.

Джон відкрив перший монускрипт:

- Якщо це так то ми маємо бути обережними. Але зараз давайте зосередимося на вивченні документів.

Джон, Михайло і Ганс взялися за перегляд архівів. Часом їм вдавалося знайти обривки інформації, що вказували на діяльність Ордену, але нічого конкретного. Врешті-решт, Михайло натрапив на одну зі старовинних статей, де згадувалося ім'я особи, яка колись була видатним членом Ордену. Математик попросив лінгвіста прочитати текст, бо він був складноватий для нього. Джон почав читати, але помітив, що щось не зовсім сходиться. Раптом хімік, який до цього часу був мовчазний, вигукнув:

— Погляньте, це ж просто чотири скановані сторінки, роздруковані на одній! Але так неакуратно, що текст злився докупи. Але я думаю, що можемо розібратися.

Михайло підсунув текст ближче до себе:

— Так, ти правий. Головне розібрати, в якому порядку розташовані сторінки.

Спільно трійця науковців зібралася, щоб розшифрувати напис. Текст містив наступне:

"Обряд прийняття в Орден складається з трьох ключових етапів, кожен з яких випробовує різні аспекти кандидата. Перший етап — це випробування розуму, де новачок повинен розгадати стародавню загадку, приховану в одному з таємничих текстів Ордену. Ця загадка містить важливу інформацію, що веде до наступного етапу. Другий етап — це випробування сили волі, де кандидат досягається з фізичними та психологічними перешкодами, які мають на меті перевірити його здатність протистояти труднощам і забезпечити спокій у критичних ситуаціях.

Третій і фінальний етап — це випробування відданості Ордену. Кандидат повинен мати дійсний символічний акт, який підтверджує його вірність і готовність слідувати за принципами Ордену. Це може бути обітниця вірності або жертви чогось важливого для себе. Більше після успішного проходження всіх трьох етапів кандидат отримує право стати повноправним членом Ордену і отримує доступ до своїх глибоких знань."

- Це якась несінитниця. Це нічого нам не дає. - сердито мовив Ганс, відштовхуючи від себе документ.

Він підвівся і пішов поміж шафами з документами.

- Мені здається, що оскільки ордер настільки таєничий, то про нього небуде багато інформації - мовив Джон відкладаючи наступний документ - І потрібно якесь чудо, щоб ми знайшли хоч щось.

Михайло кивнув головою. Він погоджувався з колегою. Але в його очах світився незгасний вогник. Інтуїція підказувала йому, що вони наближаються до розгадки. Можливо, їм просто бракує якихось знань або вказівки. Адже кожна, навіть найменша деталь, могла стати ключем до розкриття цієї таємниці.

Ганс потягнувся вгору до якоїсь книги, але випадково зачепив альбом, який впав прямо йому на голову. Від несподіванки він вигукнув і відсахнувся. До товариша підбігли двоє. Михало запитаав:

- Все гарзд?

- Та все добре - відповів Ганс, потираючи потилицю - болить значить живий.