Розділ 21

— А ти? — поцікавився він.

Я усміхнулась і закотила очі.

— Якщо хочеш, йди геть, — запропонував чоловік.

— Тоді, я буду змушена погодитись, — прошепотіла я та поклонилась, — одяг поверну вам я, пізніше.

Аввадон відповів на мій поклін і відпустив мене. Я вийшла з танцмайданчика і вирушила в бар, відчуваючи, що потребую трошки часу, щоб відновити емоційну рівновагу.

Замовивши собі напій, я шукала в згадках ті моменти, які мене здивували та роздратували від Аввадона. Цей чоловік виявився справжньою загадкою. Він вмів витягувати відповіді з моєї підсвідомості, але при цьому залишався таємним.

Спробувавши вгамувати свої думки, я повернулася до танцмайданчика. Вечірка продовжувалася, і гості ковзали в ритмі музики. Я помітила, що Аввадон ще раз став на місце, виглядаючи, наче чекає на щось.

Я підійшла до нього і знову спробувала дізнатися більше. 

— Ти можеш розповісти мені хоча б краплину правди? Що тут відбувається, і чому ти мене привів сюди? — поставила я питання, тримаючи погляд на його очах.

Аввадон знову відповів загадково: 

— Тут відбувається багато речей, і ти частина цього світу тепер. Щодо того, чому я тебе привів сюди... давай просто скажемо, що ти зараз в самому центрі подій, — холодно відповів він.

Ця відповідь не задовольнила мою цікавість, але мені стало цікаво, що він має на увазі. 

— Чому саме я? Що у мене особливого? — запитала я.

— Все в свій час, — відповів він, — ти вже дізнаєшся все, коли настане відповідний момент.

Я жахливо роздратувалась та закотила очі. Закусивши губу, швидко пішла геть. Замовивши собі таксі, поїхала до Джея. На шляху до нього, у таксі, я розмірковувала над тим, що сталося на вечірці та з Аввадоном. Його загадкові слова та поведінка лише посилювали мою цікавість. 

Він виглядав заспаним та незадоволеним.

— Що ти тут робиш? — поцікавився він, — і ще й як вдягнута.

— Подаруночок від Аввадона, — сказала я та закотила очі, — всередину впусти мене.

— А що відбулося на вечірці? Ти здорова? — його пильний погляд осікав усі мої рухи, поки я висвітлила події.

— Так і сяк, — зітхнула я, — Аввадон привів мене туди, і це було... дивно. Він загадковий і вміє витягти з тебе інформацію, як ніхто.

Джей мовчки спостерігав за моєю реакцією, поки я розповідала про вечірку та відповіді Аввадона. Йому було цікаво, і це видно було в його зітханні.

— Ти в центрі подій, каже він? — підвів він брову, — що це за події, ти знаєш?

— Нічого конкретного. Він говорив, що все в свій час, — відповіла я з нетерпінням, — та й чому саме я? Нічого особливого в мені немає.

— Але може в тебе є щось, чого ти не усвідомлюєш, — запропонував Джей. 

Замислившись, я почала розглядати своє життя з іншого ракурсу. Можливо, є щось більше, що мені потрібно розкрити. Але все це лише загадка, а я була втомлена від загадок.

— Що ти порадиш? — запитала я Джея.

— Для початку зайди до мене, — наказав він, — пити будеш?

— Мені по міцніше, — попросила в нього я.

Він вказав мені рукою на стіл та налив мені горілки. Я швидко випила, після чого закотила очі.

— Залишишся тут? — поцікавився він.

— Куди мені йти, — відповіла йому я, — в мене вибір, спати в тебе чи Аввадона.

— Ну, вибір завжди за тобою. Якщо потрібно щось обговорити або просто відпочити, я тут, — сказав холодно він.

Я подякувала йому за гостинність і вирішила залишитися в його квартирі на ніч. Знаючи, що тепер мені буде важко заснути, сіла на ліжко та відкрила голограму телефона, щоб подивитися, чи є які-небудь повідомлення.

В голограмі світліли численні повідомлення, але серед них важко було знайти щось дійсно важливе. Моя увага зацікавилась лише однією повідомленням від невідомого номера. Текст був коротким і загадковим: "Ти в самому серці подій. Спостерігай і вивчай. Від тебе залежить багато."

Здивована і трошки злякана, я розглядала це повідомлення.

Мій телефон раптово виблискував, а з екрана знову виникла голограма, але цього разу це був образ Аввадона.

— Ти рідко читаєш повідомлення, Ексенайт. Це тільки початок, — прошепотів він та зник.

Придурок!

Але ти не один, такий розумний…

Я ж знімала відео щоразу, як він «відвертав» мою увагу.

Так, так, так…

Коли він ледь мене не поцілував, нічого підозрілого немає. Це було спеціально, щоб я звикла і після чого не звертала на це увагу.

А от кадри з вечірки мене дещо налякали. Поки він мені ледь не заліз в труси, я змогла зняти прекрасні кадри. Якого біса там робила Ноут! 

Ну, чорт з тим Аввадоном! 

Я спати.

Лежачи на ліжку в квартирі Джея, я знову переглянула кадри, які вдалося зняти на вечірці. Здається, найважливішим моментом було те, що Аввадон, здавалося, не просто збирався мене розважити, але мав свої власні плани. Плани, які стосувалися мене.

Спродуючи відганяти дивні думки, я знову замкнулася в своїх роздумах. "Ти в самому серці подій. Спостерігай і вивчай. Від тебе залежить багато", — знову прокручувала я це повідомлення в голові.

Джей теж вимкнув свої пристрої і підійшов до ліжка. 

— Ти втомилася, — сказав він, — можливо, завтра буде краще все з'ясувати. 

— Сподіваюся, — відповіла я, відчуваючи втому, яка нарешті заволоділа мною.

Джей вимкнув світло, і кімната поглибилася в темряві. Я закрила очі, але дивні образи з вечірки та загадкові повідомлення продовжували кружляти в моїй голові.

Зачинивши очі, я намагалася відірвати свою увагу від непростих роздумів. Спробувати заснути та здобути емоційний відпочинок перед завтрашнім днем, який, здається, обіцяв більше таємниць та змін.

Сон прийшов не відразу, але коли він нарешті окутував мене, відчула, що плину часу сповільнюється. Мрії та образи, які виникали в моїй уяві, були як пазли.

Ранок наступив тихо, але невизначений страх залишався у моїй душі.