— Відтепер ти не робиш жодного кроку за межі цього будинку без мого дозволу. Ти не дихаєш без мого відома. Ти — моя! — заявив мій опікун, вирвавши мене з лап смерті.

Артур думає, що замкнув мене в ідеальній золотій клітці. Цей холодний, владний і небезпечний чоловік оточив мене охороною, контролює кожну хвилину мого життя і впевнений, що мій юнацький бунт остаточно зламано. Він вважає себе моїм наглядачем.
Але він помиляється.

Мені 19 років. І я більше не наївна дівчинка, яка намагається втекти. Я побачила його справжню, темну суть — і вона зводить мене з розуму. Тепер моя мета — не свобода. Моя мета — він.

Я зруйную його крижану витримку. Я змушу його порушити всі заборони і моральні принципи. Я буду грати за власними правилами, доки він не стане тотально залежним від мене.