Амелі Феррер

Залежність опікуна
2 книги
— Ти житимеш за моїми правилами, Ніко. Крок вліво — і ти дізнаєшся, яким я можу бути, — його голос тихий, але від нього по шкірі повзе мороз. — А якщо ні? — зухвало підкидаю підборіддя. — У куток поставите? Він робить крок уперед, заганяючи мене в пастку. — Я особисто виб’ю з тебе цю непокору. Мій батько залишив мені у спадок проблеми, смертельну небезпеку та... його. Артур старший за мене майже вдвічі. Він холодний, цинічний і звик, що світ крутиться виключно за його розкладом. Для нього я — просто прикрий обов'язок, дівчисько, яке треба тримати на короткому повідку, поки загроза не зникне. Але я не збираюся гратися в покірну полонянку. Я зруйную його ідеальний порядок. От тільки я ще не знаю, що розлютити монстра — це найкоротший шлях опинитися в його ліжку.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше